Майдан виник з назвою Хлібний наприкінці ХІХ століття внаслідок реалізації генерального плану міста 1845—1855 рр., яким передбачалася радіально-кільцева структура міських вулиць, зокрема, створення декількох ринкових майданів прямокутної форми, серед яких Хлібний майдан, що проєктувався на заболоченій місцевості, в центрі якої знаходилося Хлугове озеро.
Наприкінці ХІХ століття — у перші десятиліття ХХ століття значну площу Хлібного майдану займав міський сад (нині територія Житомирського кооперативного ринку), закладений на місці осушеного болота. За радянських часів здійснено вирубку саду й територія експлуатувалася як частина ринку.[1]
Наприкінці ХІХ століття на перехресті з Хлібною вулицею збудовано будинок працелюбства, до якого в 1911 році переїхав Волинський центральний музей[2], а між нинішніми вулицею Житній Базар та проїжджою частиною майдану Житній Ринок сформувався ринок, що за радянської влади поступово забудовувався одноповерховими ринковими спорудами. У 1950-х роках на теренах майдану збудовано торговельний комплекс (на розі з вулицею Небесної Сотні) й одноповерховий м'ясний павільйон (на розі з Хлібною вулицею). На початку 1980-х років збудовано критий ринок. У 1992 році введено в експлуатацію нову будівлю торгового центру.[3] У 2010-х роках проведено реконструкцію торговельних павільйонів.[4]
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 70, 393. — ISBN 966-690-84-X.
Костриця Микола Юхимович, Кондратюк Руслан Юрійович. Житомир: Підручна книга з краєзнавства.— Житомир: Косенко, 2006. — 464 с., іл. — Бібліогр.: с. 196, 364. — ISBN 966-8123-41-7.
