Вулиця протяжністю 150 м бере початок з місцевого проїзду між багатоповерховими житловими будинками № 28 та № 34 на Покровській вулиці, повертаючи, прямує у північно-східному напрямку та завершується тупиком всередині кварталу. Вулицю зусібіч оточують ділянки багатоповерхової житлової забудови. Забудова, що адресована до вулиці — садибна житлова.
Історія
Вулиця відома в 1781 році за назвою Гончарська вулиця. Є однією з декількох вулиць міста, назва якої збереглася з XVIII ст. У XIX ст. являла собою вулицю, що сполучала місто з Гончарним хутором.
Внаслідок розпланування міста у середині ХІХ ст., вулиця стала коротшою та брала початок з нинішньої Покровської вулиці. Тоді ж зникла частина тодішньої Гончарної вулиці, що повертала на південний схід, відійшла до прорізаної, згідно з генпланом, Прохорівської вулиці (сучасна назва вулиці — вулиця Лесі Українки). Вулиця опинилася всередині нового кварталу.
До середини 1970-х років Гончарна вулиця завершувалась з'єднанням із вулицею Лесі Українки, до забудови останньої багатоповерховими житловими будинками № 40 та № 44. У 1980-х вихід вулиці Гончарної до Покровської вулиці було забудовано багатоповерховими житловими будинками з вбудовано-прибудованими приміщеннями магазинів, що спорудили на розі нинішніх Покровської й Степана Бандери.
Історична забудова вулиці сформувалася протягом XIX ст. На мапах міста середини XIX ст. вулиця вже забудована.
Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — ISBN 966-690-84-X.
