|
Ліра (програмний комплекс)
ЛІРА — багатофункціональний програмний комплекс, призначений для проектування і розрахунку машинобудівних та будівельних конструкцій різного призначення. Розрахунки в програмі виконуються як на статичні, так і на динамічні впливи. Основою розрахунків є метод скінченних елементів (МСЕ). Різні модулі, що підключаються (процесори) дозволяють робити підбір і перевірку перерізів сталевих і залізобетонних конструкцій, моделювати ґрунт, розраховувати мости і поведінку будівель в період монтажу і т. д. Основні функціїПрограмний комплекс ЛІРА має велику бібліотеку скінченних елементів (стрижневі схеми, оболонки, плити, балки-стінки, мембрани, тенти і т. Д.), Набір багатофункціональних процесорів, велику базу сталевих сортаментів. Все це дозволяє розраховувати конструкції будь-якої складності на різні види статичних і динамічних дій. Конструювання залізобетонних і сталевих елементів проводиться відповідно до норм країн СНД, Європи і США (існує підтримка англійської мови на будь-якому етапі роботи, а також різні системи одиниць вимірювань). Інтеграція з САПР і прикладними програмами (AutoCAD, Allplan, Stark SK, ArchiCAD, Microsoft Office, HyperSteel, AdvanceSteel, Bocad, Revit) проводиться за допомогою файлів форматів *.DXF, *.MDB, *.IFC та ін. Історія створенняЗ початку 1960-х років колектив розробників комплексів Ліра та ін очолює д. т. н. професор О. С. Городецький. У той час під його керівництвом були розроблені перші програми Експрес та Міраж для розрахунку конструкцій на БЕСМ, а також ЕОМ «М-20» і «Мінськ-22». Ці розробки поклали початок напрямку створення промислових програм масового застосування в галузі будівництва. У 1963 році для БЕСМ-2 була розроблена програма Модель, в якій реалізований розрахунок просторових шарнірно-стрижневих систем з урахуванням геометричної та фізичної нелінійності. Для розв'язання систем нелінійних рівнянь був застосований кроковий метод. Програма мала модуль, який реалізує розрахунок пластинчастих систем (плит, балок-стінок, оболонок) на основі стрижневих апроксимацій. Інженерам надавалася можливість моделювати процес навантаження конструкцій, а для залізобетонних конструкцій моделювати процеси розвитку тріщин, повзучості. На відміну від існуючих тоді програм, в яких реалізовувався тільки метод сил, у програмі Модель був використаний метод переміщень і автоматизована процедура статичного розрахунку: завдання та діагностика вихідних даних, складання рівнянь, розв'язання рівнянь, обчислення зусиль і напружень в стрижневих і пластинчастих елементах. У 1965 році для ЕОМ М-20 була розроблена програма Панель для розрахунку конструкцій панельних будинків. Розрахункова схема представлялася у вигляді системи ортогональних балок-стінок і плит. Спочатку чисельно визначалися матриці жорсткості укрупнених фрагментів балок-стінок і плит, а потім розраховувалося вся будівля, що складається з укрупнених фрагментів. Була реалізована ідея методу скінченних елементів елементів і суперелементов (матриця жорсткості пластинчастих елементів будувалася на основі стрижневих апроксимацій). У 1969 році для ЕОМ Мінськ-22 була випущена у світ програма Експрес, яка виконувала комплексний розрахунок (статичний і динамічний розрахунок, вибір розрахункових сполучень зусиль, підбір арматури) для довільних просторових стрижневих систем. У 1970 році в програмному комплексі Міраж для ЕОМ Мінськ-22 вперше реалізовані методи скінченних елементів і суперелементов в тому вигляді, в якому вони зараз використовуються практично у всіх подібних програмах. У 1975 році для ЄС ЕОМ був розроблений програмний комплекс ПК Ліра-ЄС на мовах ПЛ-1 і Асемблер в операційному середовищі ОС. У 1991 році був розроблений програмний комплекс Міраж, який являв собою реалізацію алгоритмів Ліра-ЄС на персональних комп'ютерах в операційному середовищі DOS. З 1974 року по 2010 рік розробка програм сімейства Ліра виконувалась колективом розробників (близько 40 осіб) під керівництвом О.С. Городецького у відділі САПР Державного науково-дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві (ДНДІАСБ)[1]. Починаючи з 2003 року, розробка програм сімейства Ліра виконується фірмою «ЛІРА софт». Розроблено програмні комплекси Ліра 9,0, 9,2, 9,4 і 9,6. ЛІРА 10 і ЛІРА-САПРУ 2011 році відбулося розділення колективу розробників на дві окремі компанії:
У подальшому обидві програми, ЛІРА 10 і ЛІРА-САПР, розробляються незалежно одна від одної. Спеціалізовані процесори, що підключаються до ПК ЛІРА
САПФІР-3D
САПФІР-3D — тривимірна система автоматизованого проєктування і розрахунку у сфері архітектури (AEC). Програма входить у програмний пакет ЛІРА-САПР у вигляді самостійної програми з можливістю обміну даними з іншимим програми пакету ЛІРА-САПР.[6][7][8][9] МОНОМАХПК МОНОМАХ-САПР (программа Мономах) — програма для розрахунку залізобетонних конструкцій. Програма входить у програмний пакет ЛІРА-САПР у вигляді самостійної програми з можливістю обміну даними з іншимим програми пакету ЛІРА-САПР.[10] ЕСПРІЕСПРІ —"електронний довідник інженера", набір допоміжних програм та утиліт у сфері конструкційних матеріалів та розрахунку їх властивостей.[11] Див. такожЛітература
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
