Лікоріс
Лікоріс (Lycoris, з гр. — «сутінки») — багаторічна рослина родини амарилісових. Ареал — країни Сходу: Японія, Корея, Китай. ОписПерші паростки з листочками з'являються ранньою весною і нагадують нарциси. В середині літа листя відмирає. На початку вересня з'являються стебла висотою 35-40 см. На одному стеблі може бути 3-6 квіток. Розташовані вони на подобі вінку. Квітки лійчасті з 6 пелюстками і 6 тичинками. Цвіте лікоріс 10-12 днів. Буває червоний, білий, рожевий і жовтий. У культуріОдна з найвідоміших китайських легенд розповідає про двох природних духів Манджу і Сага, які опікувалися різними частинами однієї рослини. Манжу — дбав про квіти, а Сага був хранителем листків. Одного разу вони вирішили зустрітися і заради цієї зустрічі знехтували своїми обов'язками. Вони полюбили один одного з першого погляду. Але за те, що вони вчинили всупереч своєму призначенню, Бог прокляв їх — розділив квіти і листя: коли розпускаються квіти, листя опадає; а до того часу, як виростають листя, в'януть квіти. Цю квітку назвали Мунджісага, в пам'ять про двох закоханих, які ніколи більше не побачать один одного знову. Інші назви даної рослини: shibito-bana — «квітка померлих»; yuurei-bana — «квітка примар»; tengai-bana — «квітка, яка схожа на тенгай» (прикраса купола буддистського храму); yome no kanzashi — «квітка, яка схожа на канзаши (традиційна шпилька) нареченої»; doku-bana — «отруйна квітка»; manjushage (на санскриті — manjusaka) — «небесна квітка» (в буддистських сутрах є згадка про падаючих з неба червоних квітках, що приносять радість); jigoku-bana — «пекельна квітка»; kamisori-bana — «квітка-бритва»; kizune-bana — «лисяча квітка». ВидиРід нараховує 10-22 види. Найпопулярніші види лікорісу:
Цікаві фактиЩороку помилуватися квітками цієї рослини з'їжджаються японці на традиційний «ханасампо».[1] Примітки
Джерела
|