uk %D0%9B%D1%8E%D1%86%D0%B8%D0%BD%D0%B0 %D0%92%D1%96%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0

Люцина Вінни́цька
Люцина Вінни́цька
пол. Lucyna Winnicka
Ім'я при народженні	Люцина Вінни́цька(пол. Lucyna Winnicka)
Народилася	14 липня 1928; Варшава
Померла	22 січня 2013 (84 роки); Пальміри
Поховання	Повонзківський цвинтар
Громадянство	Республіка Польща
Діяльність	акторка театру, кіноакторка, акторка
Alma mater	Faculty of Law and Administration, University of Warsawd і Театральна академія імені Александра Зельверовича
Роки діяльності	1954 — 1978
Чоловік	Єжи Кавалерович
Діти	Аґата, Пйотр
IMDb	nm0935399
	Нагороди та премії
	Люцина Вінни́цька у Вікісховищі

Люцина Вінни́цька (пол. Lucyna Winnicka; 14 липня 1928(19280714), Варшава — 22 січня 2013 в селі Пальміри) — польська актриса, журналістка і публіцистка.

Освіта

1949 — закінчила юридичний факультет Варшавського університету,
1953 — закінчила Вищу театральну школу.

Творчість

У 1953—1974 роках грала в театрах Щецина і Варшави.

Першу роль в кіно (Мадзя) зіграла в картині Єжи Кавалеровича «Під фригійської зіркою» (1954).

Наступна роль Вінницької була у фільмі «Справжній кінець великої війни» («Цього не можна забути»), де вона грала з Роландом Гловацького. У фільмі розповідається про людину, який після війни повертається до дружини з концтабору.

Пізніше Вінницька грала в драмі «Поїзд» (1959), «Гра» (1969).

Найвідомішою її роллю стала Йоанна в фільмі «Мати Йоанна від ангелів» Кавалеровича. Дія фільму відбувається в жіночому монастирі XVII століття, у якому черниці одержимі демоном.

Після появи на екрані у фільмі «Індекс» (1978) Вінницька закінчила акторську кар'єру.