Любош Когоутек

Любош Когоутек
чеськ. Luboš Kohoutek
Народився29 січня 1935(1935-01-29)[3][4][…]
Zábřehd[6][7][8]
Помер30 грудня 2023(2023-12-30)[1][2] (88 років)
Бергедорф, Німеччина[1]
Країна Чехословаччина
 Чехія
Діяльністьастроном, науковець, відкривач астероїдів
Галузьастрономія[4], планета[4] і планетарна туманність[4]
Alma materУніверситет Масарика і Карлів університет
Науковий ступіньдокторський ступінь[6]
Знання мовчеська[4], англійська[4][9] і німецька[4]
ЗакладГамбурзька обсерваторія
ЧленствоМАС
Брати, сестриCtirad Kohoutekd[10]
Нагороди

Любош Когоутек (чеськ. Luboš Kohoutek, вимова чеською: [ˈkoɦou̯tɛk], нар. 29 січня 1935 року — пом. 30 грудня 2023 року) — чеський астроном і відкривач малих планет і комет. Відомий як відкривач комети Когоутека, яку можна було побачити неозброєним оком у 1973 році. Відкрив також велику кількість планетарних туманностей[11].

Біографія

Любош Когоутек народився в 1935 році в родині Гінека та Ярміли Когоутек. Його братом був чеський композитор Цтірад Когоутек (Ctirad Kohoutek)[12].

Когоутек цікавився астрономією, ще коли вчився у школі. Вивчав фізику й астрономію в університетах Брно і Праги (закінчив у 1958 році). Потім почав працювати в Астрономічному інституті Чехословацької академії наук, де опублікував Каталог галактичних планетарних туманностей (1967)[13], на який активно посилаються й сьогодні.

Когоутек отримав довгострокову посаду в обсерваторії Бергедорфа в Гамбурзі. Після вторгнення радянських військ до Чехословаччини (1968) він вирішив залишитися в Західній Німеччині (1970).

Відкриття Когоутека в 1970-х роках зробили його відомим у ЗМІ. У наступні роки він працював в обсерваторіях Іспанії та Чилі, досліджуючи планетарні туманності. Він офіційно пішов на пенсію у 2001 році, але й досі проводить дослідження в Гамбурзько-Бергедорфській обсерваторії. Когоутек опублікував 162 наукові праці.

Когоутек найбільше відомий відкриттям численних комет, у тому числі періодичних комет 75D/Когоутека та 76P/Веста — Когоутека — Ікемури, а також знаменитої «комети-розчарування» — Комети Когоутека (C/1973 E1)[14]. Крім того, Когоутек відкрив 76 астероїдів (один спільно з А. Кріте)[15], зокрема астероїд групи Аполлона 1865 Цербер.

Любош Когоутек помер на 89-му році життя 30 грудня 2023 року в Бергедорфі, Німеччина[16].

На честь Любоша Когоутека названо астероїд Головного поясу 1850 Когоутек.

Відкриття

Когоутек відкрив наднову SN 1973f, яка спалахнула в галактиці NGC 4944, 5 комет і 76 малих планет.

Список відкритих комет

Список відкритих малих планет

Нагороди

Вшанування

На честь Любоша Когоутека названо астероїд 1850 Когоутек[17].

Посилання

Примітки

  1. а б в Zemřel slavný český astronom Luboš KohoutekČAS, 2024.
  2. а б Karlík T. Zemřel český astronom Kohoutek. Byl to objevitel planetárních mlhovin a slavné komety — 2024.
  3. SNAC — 2010.
  4. а б в г д е ж Чеська національна авторитетна база даних
  5. The Fine Art Archive — 2003.
  6. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #133170322 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. The Fine Art Archive — 2003.
  8. Olomouc City Library regional database
  9. CONOR.Sl
  10. https://link.springer.com/referenceworkentry/10.1007/978-3-540-29925-7_2376
  11. Kohoutek, L. (January 1972). Hamburg Schmidt-camera survey of faint planetary nebulae. Cygnus-Perseus region. Astronomy and Astrophysics. 16: 291—300. Bibcode:1972A&A....16..291K. Процитовано 27 листопада 2020.
  12. Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (2375) Radek. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 193—193. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_2376. ISBN 978-3-540-29925-7.
  13. Perek, Lubos; Kohoutek, Lubos (1 січня 1967). Catalogue of Galactic Planetary Nebulae.
  14. Mitton, Simon (15 листопада 1973). Prospects for Comet Kohoutek. New Scientist. с. 464.
  15. Minor Planet Discoverers. minorplanetcenter.net. Процитовано 15 травня 2023.
  16. společnost, Česká astronomická (1 травня 2024). Zemřel slavný český astronom Luboš Kohoutek. ČAS (чес.). Процитовано 19 січня 2024.
  17. Schmadel, Lutz D., ред. (2007). (1850) Kohoutek. Dictionary of Minor Planet Names (англ.). Berlin, Heidelberg: Springer. с. 148—148. doi:10.1007/978-3-540-29925-7_1851. ISBN 978-3-540-29925-7.