|
Любліно (станція метро)55°40′32″ пн. ш. 37°45′42″ сх. д. / 55.67556° пн. ш. 37.76167° сх. д.
«Любліно́» (рос. Люблино) — 158-а станція Московського метрополітену, розташована на південному радіусі Люблінсько-Дмитровської лінії між станціями «Волзька» і «Братиславська». Відкрита 25 грудня 1996 року у складі черги «Волзька» — «Мар'їно». НазваСтанція отримала назву на честь колишнього підмосковного села, а згодом міста, яке увійшло до складу Москви. Відповідно московській традиції, наголос на останній склад (аналогічно: Косіно́, Строгіно́). Помилково вважається, що Люблінсько-Дмитровська лінія названа на честь польського міста Лю́бліна. Також у Калінінградській області є однойменне селище, а в Москві до перейменування — залізнична платформа Лю́блино з наголосом на літеру Ю. Технічні характеристикиКонструкція станції — односклепінна мілкого закладення (глибина закладення — 8 м), споруджена з монолітного залізобетону за типовим проектом з платформою острівного типу. Два підземні вестибюлі поєднані сходовими маршами з підземними підвуличними переходами[1]. Колійний розвиток За станцією розташований одноколійний оборотний тупик для нічного відстою составів, а також для обороту в екстрених ситуаціях. Побудований тому, що спочатку станція планувалася як кінцева, проте згодом перша черга лінії була добудована тільки до станції «Волзька». ОздобленняСклепіння здіймається вгору і утворює суцільну нішу, в якій знаходяться світильники. В кінці залу склепіння спускається до декоративних стінових елементів. Портали в торцях станційного залу виконані у вигляді фіранок, над ним розташовується старовинний герб міста Любліно. В основі станції — тема архітектури підмосковних міст роботи А. Н. Бурганова. Колійні стіни станції викладені мармуром, підлога — мармуром і гранітом різних кольорів. Пересадки
Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
