Луцкевич Юрій Павлович

Луцкевич Юрій Павлович
Народження9 вересня 1934(1934-09-09)
Зінов'євськ, Одеська область, Українська СРР, СРСР
Смерть22 червня 2001(2001-06-22) (66 років)
 Київ, Україна
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
Країна СРСР
 Україна
Жанржанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
НавчанняРеспубліканська художня школа імені Тараса Шевченка (1953) і Київський державний художній інститут (1959)
Діяльністьхудожник
ВчительВінтенко Борис Михайлович, Меліхов Георгій Степанович, Пузирков Віктор Григорович, Григор'єв Сергій Олексійович і Дерегус Михайло Гордійович
ЧленСпілка радянських художників України
ПартіяКПРС
У шлюбі зЛерман Зоя Наумівна і Городнічева Галина Іванівна
ДітиЛуцкевич Олександр Юрійович
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Луцкевич.

́Юрій П́авлович Луцќевич (нар. 9 вересня 1934, Зінов'євськ — пом. 22 червня 2001, Київ) — український художник; член Спілки радянських художників України з 1966 року. Чоловік художниць Зої Лерман і Галини Городнічевої, батько художника Олександра Луцкевича.

Біографія

Народився 9 вересня 1934 року в місті Зінов'євську (нині Кропивницький, Україна) в сім'ї художника. Навчався у в гуртку образотворчого мистецтва в Кіровоградському Палаці піонерів у Бориса Вінтенка; з 1951 по 1953 рік — у Київській художній середній школі імені Тараса Шевченка, у якій закінчив навчання з золотою медаллю[1]. Упродовж 1953—1959 років продовжив навчання у Київському художньому інституті, був учнем Геогія Меліхова, Віктора Пузиркова. Член КПРС з 1959 року.

У 1959—1962 роках викладав малюнок і живопис у Київському училищі прикладного мистецтва й малювання. Протягом 1962—1965 років навчався в творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом Сергія Григор‘єва (майстерня Михайла Дерегуса).

Могила Юрія Луцкевича.

Жив у Києві в будинку на тодішньому бульварі Перова (нині Воскресенський проспект), № 24, квартира № 19 та в будинку на вулиці Саксаганського, № 65, квартира № 12[2]. Помер 22 червня 2001 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису і станкової графіки. Автор жанрових композицій, портретів, міських пейзажів, у тому числі циклу картин, присвячених Києву, містам Західної Європи. Серед робіт:

живопис
  • «Натюрморт із ка­вуном» (1956);
  • «Автопортрет» (1959; 1995);
  • «У дні війни» (1965);
  • «Ляльковий майстер» (1966);
  • «Військова музика» (1968);
  • «Бабина хата» (1971);
  • «Мадригал» (1972);
  • «Апофеоз жи­вопису» (1983);
  • «Михайло Булгаков» (1986);
  • «Бабина хата» (1991);
  • диптих «Церква святої Катерини» (1992);
  • «Розп'яття» (1993);
  • триптих «Єрусалим» (1994);
  • «Танок смерті» (1995);
  • «Свята земля» (1999);
  • «Цриквениця» (1999);
графіка
  • «Автопортрет» (1969; 2000);
  • «Бабин Яр» (1962),;
  • «Азовське літо» (1964, офорт);
  • «Спека» (1964);
  • «Дуня» (1966);
  • «Інтер'єр із червоними подушками» (1966);
  • серія «Закордонні зустрічі» (1968);
  • «Стара Риґа» (1974);
  • «Два чуми» (1974);
  • «Королі та валети» (1975);
  • «Галя» (1985);
  • «С. Цикора» (1988);
  • «Старі дуби» (1992);
  • «С. Солов'яненко» (1993);
  • «Світ Божий» (1993);
  • «Андріївський узвіз» (1993);
  • «Андріївська церква» (1994);
  • «Церква святого Іллі на Подолі» (1998);
  • «Осінь» (1998; 2000).

Брав участь у республіканських виставках з 1960 року, всесоюзних — з 1961 року, зарубіжних — з 1963 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1991—1992, 1996—1997, 1999—2001 роках, посмертні у 2001—2011, 2014 роках, Оденсе у 1994 році, Загребі у 1996 році та посмертна у 2002 році.

Окремі роботи зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Одеському, Кіровоградському обласному, Донецькому, Харківському, Чернігівському художніх музеях, Вінницькому краєзнавчому музеї, Державній Третьяковській галереї у Москві, у Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку та інших приватних зібраннях України, Росії, Німеччини, Польщі, Хорватії, Англії, Франції, Данії, Португалії, США та інших країн[1].

Вшанування

У місті Кропивницькому, на будівлі загальносовітньоїя школи № 6, розташованої на вулиці Климента Тимірязєва, № 63, де з 1942 по 1949 рік навчався майбутній художник, 11 вересня 2014 року встановлено бронзову меморіальну дошку (скульптор Віктор Френчко)[3][4].

Примітки

  1. ↑ а б Луцкевич Юрий Павлович / Окна соцреализма. (рос.)
  2. ↑ Луцкевич Юрій Павлович / Довідник членів Срілки художників України. Київ. 1998. С. 89.
  3. ↑ Переліки пам'ятників та меморіальних дошок міста Кропивницького / Кропивницька міська рада.
  4. ↑ Світлана Листюк. У Кіровограді відкрили меморіальну дошку лідерові українського необароко / Перша електронна газета.

Література