Луньов Андрій Євгенович

Ф
Андрій Луньов
Андрій Луньов
Андрій Луньов
Особисті дані
Народження 13 листопада 1991(1991-11-13)[1] (33 роки)
  Москва, СРСР
Зріст 189 см
Вага 80 кг
Громадянство  Росія
Позиція воротар
Інформація про клуб
Поточний клуб Азербайджан «Карабах»
Номер 99
Юнацькі клуби
Росія ФШМ «Торпедо»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2010–2014 Росія «Торпедо» (Москва) 9 (0)
2012   Росія «Істра» 9 (0)
2013–2014   Росія «Калуга» 28 (0)
2015 Росія «Сатурн» (Раменське) 4 (0)
2015–2017 Росія «Уфа» 10 (0)
2017–2021 Росія «Зеніт» 90 (0)
2021–2023 Німеччина Баєр 04 2 (0)
2023– Азербайджан «Карабах» 14 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2017–2018 Росія Росія 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 травня 2021.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 20 листопада 2018.

Андрій Євгенович Луньов (рос. Андрей Евгеньевич Лунёв, нар. 13 листопада 1991, Москва) — російський футболіст, воротар клубу «Карабах» та національної збірної Росії.

Клубна кар'єра

Народився 13 листопада 1991 року в місті Москва. Вихованець ФШМ «Торпедо». У 2010 році почав виступати за першу команду московського «Торпедо» у третьому за рівнем дивізіоні Росії, але основним гравцем не був. Через це у сезоні 2011/12 року був відданий в оренду футбольному клубу «Істра», а влітку 2013 року був орендований «Калугою». Обидва клуби також виступали у третьому за силою дивізіоні Росії. У жовтні 2014 став вільним агентом.

Взимку 2015 року підписав контракт з раменським «Сатурном», за який провів 4 матчі у другому за рівнем дивізіоні країни, а влітку 2015 року став гравцем «Уфи», де перший сезон відіграв у молодіжній команді. 11 вересня 2016 року дебютував у Прем'єр-лізі. До кінця року провів за «Уфу» 10 матчів, пропустив 7 м'ячів, 6 ігор відстояв на «нуль» будучи основним воротарем команди[2].

23 грудня 2016 року перейшов у петербурзький «Зеніт». Контракт був укладений терміном на 4,5 роки.[3] Перший офіційний матч за «Зеніт» провів 19 березня 2017 року проти тульського «Арсенала» (2:0)[4]. Після кількох вдалих матчів Луньову вдалося стати основним воротарем команди, вигравши конкуренцію у Юрія Лодигіна і отримати статус одного з найперспективніших воротарів країни[5]. Станом на 8 травня 2021 року відіграв за санкт-петербурзьку команду 90 матчів в національному чемпіонаті.

Влітку 2021 перейшов до німецького клубу «Баєр 04».

Виступи за збірну

Не зігравши жодного матчу у складі національної збірної Росії потрапив у розширений склад команди на домашній Кубок Конфедерацій, але на турнір не поїхав, отримавши травму в матчі проти «Краснодара»[5].

16 серпня 2017 року увійшов у розширений склад збірної Росії для участі в навчально-тренувальному зборі в Новогорську[6]. Дебют Луньова за збірну відбувся 10 жовтня 2017 в товариському матчі проти збірної Ірану (1:1). 14 листопада провів другий матч за збірну Росії проти Іспанії (3:3), в кінці зустрічі отримав травму голови і був госпіталізований (оскільки ліміт замін був вичерпаний, у ворота став Денис Глушаков). У березні в грі з Францією вийшов в основному складі в товариському матчі і показав упевнену гру.

У травні 2018 року потрапив у розширений склад команди на домашній чемпіонат світу 2018 року[7].

Досягнення

«Зеніт»: 2018–19,[8][9] 2019–20,[10] 2020–21[11]
«Зеніт»: 2019–20
«Зеніт»: 2020

Примітки

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Андрій Луньов — Біографія. fc-zenit.ua. ФК Зеніт. Процитовано 20 серпня 2017.[недоступне посилання з липня 2019]
  3. ru:Андрей Лунев перешел в «Зенит» (російська) . Зеніт. 23 грудня 2016. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 25 травня 2018.
  4. Протокол матчу. Архів оригіналу за 17 листопада 2018. Процитовано 25 травня 2018.
  5. а б Роман Логинов (26 травня 2017). С Луны свалился. Кто самый надежный голкипер РФПЛ. sportsdaily. „Спорт День за Днем”. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  6. Нємов, Аркадій (16 серпня 2017). Кузяев і Луньов увійшли в розширений склад збірної Росії на матч з «Динамо». sportsdaily. Спорт День за Днем. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
  7. Расширенный состав для подготовки к Чемпионату мира (російська) . Russian Football Union. 11 травня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 25 травня 2018.
  8. Zenit is the Russian Premier League champion (російська) . Прем'єр-ліга. 4 травня 2019. Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  9. 20 Zenit players became Russian champions for the first time (російська) . Зеніт. 4 травня 2019. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 9 липня 2021.
  10. Zenit crowned 2019/20 RPL champions. Russian Premier League. 5 липня 2020. Архів оригіналу за 1 лютого 2021. Процитовано 9 липня 2021.
  11. Sensational Zenit storm to the title with utterly dominant thrashing. Прем'єр-ліга. 2 травня 2021. Архів оригіналу за 3 травня 2021. Процитовано 9 липня 2021.

Посилання