Лунинецький повіт
Лунинецький повіт (пол. Powiat łuniniecki) — історична адміністративно-територіальна одиниця в складі Поліського воєводства II Речі Посполитої. ІсторіяУтворений 7 листопада 1920 р. з частин:
Адміністративним центром було місто Лунинець. У склад повіту входило 15 сільських ґмін, 3 міста і 3 містечка. 19 лютого 1921 р. увійшов до складу новоутвореного Поліського воєводства. 1 січня 1923 р. вилучено 5 ґмін до новоутвореного Столінського повіту (Столінська, Плотницька, Теребєжовська, Хорська і Березовська) та 2 до Пінського (Доброславська і Погостська).[1] Розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі 23 березня 1928 р.[2] ліквідовано ґміни: Лунін і Кожангрудек, натомість утворено ґміну Лунінєц та переформатовано склад ґмін Лахва, Ленін, Чучевіче. Розпорядженням Ради Міністрів Польщі 15 травня 1937 р. з Пінського повіту до Лунинецького передані вилучені:
Адміністративний поділСільські гміни
Міста
У складі СРСРВключений Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 грудня 1939 р. до складу новоствореної Пінської області[4]. Ліквідований 15 січня 1940 р. з поділом на Ганцевицький, Ленінський і Лунінецький райони. Під час німецької окупації територія була включена до Пінського ґебіту Генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна, тобто німці визнавали повіт українською етнічною територією. Примітки
|