Луна Гендрікс
Лýна Гéндрікс (нід. Loena Hendrickx; нар. 5 листопада 1999, Тюрнгаут, Бельгія) — бельгійська фігуристка, що виступає в жіночому одиночому катанні. Срібна (2022) та бронзова (2023) призерка Чемпіонату світу. Чемпіонка (2024), срібна (2023) та бронзова (2022) призерка Чемпіонату Європи. Срібна (2023) та бронзова (2022) призерка Фіналу Гран-прі. П'ятиразова чемпіонка Бельгії (2017—2019, 2022—2023) та учасниця Олімпійських ігор (2018, 2022). Станом на 18 листопада 2024 року посідає 4-те місце у рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів[3]. Луна Гендрікс є найуспішнішою бельгійською фігуристкою усіх часів. Вона перша в історії бельгійська призерка чемпіонатів світу, Європи, Фіналу Гран-прі та етапів Гран-прі з фігурного катання. БіографіяНародилася 5 листопада 1999 року в Тюрнгауті, Бельгія. Вона є молодшою сестрою бельгійського фігуриста Йоріка Гендрікса. Спортивна кар'єраПочатокГендрікс почала вчитися кататися на ковзанах у 2004 році. З грудня 2012 по грудень 2013 року вона виступала на міжнародній арені на рівні новачків, а потім піднялася до рівня юніорів. Сезон 2014—2015Під керівництвом Карин Геррігерс у Тюрнгауті Луна дебютувала на юніорській серії Гран-прі, фінішувавши 17-тою у Дрездені, Німеччина. Вона виграла свій другий юніорський національний титул, а потім посіла 16-те місце на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі 2015 року. Гендрікс завершила свій сезон юніорськими бронзовими медалями на International Challenge Cup та Coupe du Printemps. Сезон 2015—2016Змагаючись в юніорській серії Гран-прі, Гендрікс посіла 14-те місце в Ризі, Латвія, а потім 11-те місце в Логроньо, Іспанія. На Міжнародному Кубку Ніцци фігуристка посіла сьоме місце. Другу половину сезону вона пропустила через перелом хребта і відновила виступи за півроку[4]. Сезон 2016—2017Після закриття ковзанки в Тюрнгауті, Гендрікс та її брат вирішили тренуватися на тимчасовій ковзанці[4]. Незважаючи на те, що Луна все ще мала право змагатися на юніорському рівні, вона зосередилася на змаганнях серед старших. Починаючи свій сезон у серії Челленджер, вона посіла сьоме місце на CS Nebelhorn Trophy та CS Finlandia Trophy. У жовтні 2016 року вона виграла свою першу дорослу міжнародну медаль — срібло на Міжнародному Кубку Ніцци[5]. У листопаді вона отримала срібло на NRW Trophy і золото на Чемпіонаті Бельгії. Відсутність фінансової підтримки призвела до того, що їй довелося відхилити запрошення на міжнародний захід в росії[6]. У січні 2017 року Гендрікс брала участь у Чемпіонаті Європи в Остраві, Чехія. Вона страждала від болю в ногах під час змагання, але, попри це, посіла одинадцяте місце в короткій програмі та сьоме в довільній, що призвело до сьомого місця в загальному заліку[7]. У лютому 2017 року Гендрікс виграла золото на International Challenge Cup в Гаазі, Нідерланди. У березні вона посіла 17-те місце в короткій, 14-те у довільній та 15-те у загальному заліку на Чемпіонаті світу 2017 року в Гельсінкі, Фінляндія[7]. Завдяки її результату Бельгія отримала право на участь у змаганнях серед жінок на Зимових Олімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані, Південна Корея. Після цього вона отримала певну фінансову компенсацію від Бельгійської федерації фігурного катання на свої витрати, до цього вона повністю фінансувала свою кар'єру сама[8]. Сезон 2017—2018
Травма коліна змусила Луну відмовитися від участі в трьох змаганнях на початку сезону. У грудні вона знову стала чемпіонкою Бельгії. У січні вона посіла п'яте місце на Чемпіонаті Європи 2018 року в москві, росія[7]. Наступного місяця фігуристка представляла Бельгію на Зимових Олімпійських іграх 2018 року, де вона та її брат Йорік були єдиними братом і сестрою, які змагалися в одиночному катанні. Луна Гендрікс посіла 16-те місце в загальному заліку[7]. На Чемпіонаті світу 2018 року в Мілані, Італія, Гендрікс встановила нові особисті рекорди в обох сегментах змагання і фінішувала на дев'ятому місці[7]. Її результат дозволив Бельгії відправити двох фігуристів на Чемпіонат світу 2019 року. Сезон 2018—2019Гендрікс розпочала свій сезон на CS Nebelhorn Trophy, вигравши бронзову медаль, її першу медаль Челленджера[9]. Її місце на Чемпіонаті світу 2018 року дозволило їй отримати два призначення на етапи Гран-прі. На Skate America 2018 Гендрікс набрала 54,13 балів у короткій програмі, але знялася з довільної з медичних причин[9]. Вона посіла п'яте місце на Grand Prix of Helsinki. Гендрікс відмовилася від участі в Чемпіонаті Європи через травму спини, але була готова брати участь у Чемпіонаті світу в Сайтамі, де посіла дванадцяте місце[10]. Сезон 2019—2020Улітку 2019 року Луна розтягнула і зламала щиколотку і порвала три зв'язки під час тренувального збору в Туреччині. Вона повернулася на лід у вересні, але отримала ще одну травму гомілковостопного суглоба під час спроби потрійного стрибка. У грудні вона втретє пошкодила гомілку, що змусило її відмовитися від участі у Чемпіонаті Європи 2020 року. Наприкінці січня 2020 року у неї була травма сухожилля лівої щиколотки, через що вона не виходила на лід до тих пір, поки пандемія COVID-19 не закрила ковзанки[11]. Сезон 2020—2021Гендрікс розпочала новий змагальний сезон на турнірі CS Budapest Trophy, встановивши новий особистий рекорд у короткій програмі та вигравши золоту медаль у загальному заліку[11]. Вона мала брати участь у французькому етапі Гран-прі, але подія була скасована через пандемію COVID-19. Пізніше Луна вдруге в кар'єрі виграла International Challenge Cup. На Чемпіонаті світу 2021 року в Стокгольмі фігуристка посіла десяте місце в короткій програмі і четверте в довільній, ставши п'ятою у загальному заліку. Сезон 2021—2022У передсезонні Гендрікс тренувався з відомим російським тренером Олексієм Мішиним. У серпні вона оголосила, що розійшлася з тренером Керін Геррігерс і відтепер її тренерами будуть лише її брат Йорік і хореограф Адам Соля. На початку змагального сезону на CS Finlandia Trophy вона посіла четверте місце. Першим призначенням Гендрікс на Гран-прі був Cup of China, але після його скасування її перепризначили на Гран-прі в Турині[12]. У свій день народження Луна посіла перше місце в короткій програмі з новим особистим рекордом 73,52 балів після помилки фаворитки змагань і чемпіонки світу Анни Щербакової. У довільній програмі вона стала третьою, поступившись Щербаковій і Майї Хромих, здобувши бронзу у загальному заліку[13]. Це була її перша медаль на етапах Гран-прі та перша в історії медаль для бельгійської жінки. У перерві між міжнародними змаганнями фігуристка вчетверте виграла Чемпіонат Бельгії. Потім вона посіла п'яте місце на Rostelecom Cup 2021[14]. Гендрікс відвідала свій перший за чотири роки Чемпіонат Європи в Таллінні та посіла друге місце в короткій програмі, п'яте в довільній та четверте в загальному заліку[15]. Однак у січні 2024 року Спортивний арбітражний суд ухвалив рішення анулювати перше місце Каміли Валієвої після того, як у неї було виявлено позитивну допінг-пробу на Чемпіонаті Росії 2022 року, після якого вона брала участь у Чемпіонаті Європи. У результаті Луна піднялася на одне місце і стала бронзовою призеркою Чемпіонату Європи 2022 року[16]. Призначена до своєї бельгійської олімпійської збірної, Луна Гендрікс була співпрапороносцем Бельгії під час церемонії відкриття Олімпійських ігор разом із гірськолижником Арманом Маршаном[17]. На Зимових Олімпійських іграх 2022 року вона посіла сьоме місце в короткій програмі, дев'яте у довільній та восьме у загальному заліку[7]. Бельгійська федерація ковзанярського спорту спочатку забула подати ім'я Луни для участі у Чемпіонаті світу 2022 року, але після публікації списку заявок вони змогли виправити це через звернення до президента ІСУ Яна Дейкеми[18]. Поступившись Каорі Сакамото, Гендрікс фінішувала другою за результатами змагання, посівши друге місце і в короткій, і в довільній програмі[19]. Вона стала першою бельгійкою, яка виграла медаль Чемпіонату світу. Сезон 2022—2023Гендрікс була призначена на CS Nebelhorn Trophy 2022, де виграла золоту медаль[7]. Потім її запросили до складу команди Європи на Japan Open. Вона фінішувала другою у довільній програмі, поступившись японці Каорі Сакамото з результатом 132,53 балів. Команда Європи посіла третє місце в загальному заліку. Потім Гендрікс брала участь у етапі Гран-прі Grand Prix de France 2022, де вона виграла і коротку, і довільну програми, здобувши золоту медаль у загальному заліку[7]. Її золота медаль стала її першою золотою медаллю етапів Гран-прі та першою золотою медаллю етапів Гран-прі для будь-якої бельгійської фігуристки. За два тижні вона виграла свій п'ятий титул чемпіонки Бельгії[7]. На її другому етапі Гран-прі, Grand Prix of Espoo 2022 фігуристка виграла коротку програму, випередивши японку Маї Міхару на 1,30 балів[20]. У довільній програмі Луна була третьою і фінішувала другою в загальному заліку, а Міхара виграла золото[21]. Результати етапів Гран-прі кваліфікували спортсменку до Фіналу Гран-прі в Турині. Вона фінішувала третьою в короткій програмі і четвертою в довільній, ставши третьою у загальному заліку, поступившись Міхарі та Ізабо Левіто[22]. Виступаючи на Чемпіонаті Європи 2023 року як фаворитка на золоту медаль, Луна посіла друге місце в короткій програмі та третє в довільній. У загальному заліку вона стала другою, випередивши на 0,97 балів бронзову призерку Кіммі Репонд[23]. Це була перша медаль Чемпіонату Європи для бельгійської фігуристки, так само як і перша медаль на Фіналі Гран-прі незадовго до цього. На Чемпіонаті світу 2023 року фігуристка фінішувала п'ятою в короткій програмі і четвертою в довільній. У загальному заліку вона здобула бронзову медаль, поступившись Каорі Сакамото (перше місце) та Хе Ін Лі (друге місце)[24]. Сезон 2023—2024
У міжсезоння Гендрікс приєдналася до льодового шоу Stars on Ice у турах Японією, Канадою та Америкою, вперше виступаючи в Північній Америці[25]. Змагальний сезон фігуристка розпочала на Japan Open, де вона фінішувала другою серед жінок, а європейська команда фінішувала третьою[26]. Вона виграла коротку та довільну програми на етапі Гран-прі Skate America 2023, і стала переможницею змагання з новим особистим найкращим загальним результатом (221,28 балів)[27]. Вона фінішувала першою в короткій програмі на Cup of China 2023, однак у довільній програмі вона зазнала труднощів, посівши третє місце в цьому сегменті та опустившись на третє місце в загальному заліку[28]. На наступних вихідних вона знялася з Чемпіонату Бельгії, посилаючись на тривалу хворобу[29]. Вона посіла друге місце в короткій програмі на Фіналі Гран-прі, незважаючи на помилку при приземленні під час потрійного фліпа. У довільній програмі Луна стала четвертою, але залишилася другою в загальному заліку[30]. Гендрікс виступила на Чемпіонаті Європи в Каунасі як фаворитка події та виграла обидва сегменти змагань, у результаті вигравши золоту медаль[31]. Інша бельгійська фігуристка, Ніна Пінзарроне приєдналася до неї на п'єдесталі як бронзова призерка, і це був перший випадок, коли дві бельгійські фігуристки потрапили на подіум Чемпіонату Європи одночасно[32]. На початку лютого, напередодні Чемпіонату світу 2024 року, Луна отримала нагороду за найкращий костюм на церемонії нагородження ISU Skating Awards 2024 за свій наряд у довільній програмі[33]. У неї була травма стегна, в результаті якої вона змінила концепцію своєї короткої програми, перенісши свою комбінацію стрибків у першу половину програми. Гендрікс виграла коротку програму на Чемпіонаті світу, встановивши новий особистий рекорд — 76,98 балів[34]. Довільна програма виявилася складнішою, з кількома помилками на стрибках і падінням під час потрійного фліпа. Луна була восьмою в сегменті та опустилася на четверте місце в загальному заліку, відстаючи від південнокорейської бронзової медалістки Чхе Йон Кім на 3,34 балів[35]. Сезон 2024—2025Гендрікс почала сезон з виступу на Shanghai Trophy, де здобула бронзову медаль[36]. Вона знялася з обох етапів Гран-прі, на які була заявлена (у Франції та Фінляндії) через неготовність до змагань[37]. Програми
Спортивні досягнення
Примітки
Посилання |