Лошиця (річка)

Лошиця
53°51′16″ пн. ш. 27°26′58″ сх. д.
Витік
• координати	53°51′16″ пн. ш. 27°26′58″ сх. д.
Гирло	Свіслоч
• координати	53°50′59″ пн. ш. 27°34′49″ сх. д.
Басейн	басейн річки Березина^d
Країни:	Білорусь
Регіон	Мінськ
Довжина	9,2 км
Притоки:	Мишка^[d]
Медіафайли у Вікісховищі

Ло́шиця (біл. Ло́шыца; рос. Ло́шица) — річка в місті Мінськ, права притока річки Свіслоч (басейн Березини, Дніпра).

Витоки в районі Малиновка^[d], тече із заходу на схід і впадає в Свіслоч біля Мінського камвольного комбінату^[ru]. Довжина 9,2 км[1].

Опис

Сучасний витік знаходиться в мікрорайоні Малиновка, біля села Дворище (між вулицями Космонавтів і Білецького[2]), гирло — в Лошицькому парку. Спочатку річка починалася в селі Богатирьова (в районі авторинку "Малиновка") і довжина річки сягала 13,5 км. Сучасна довжина лише 9,2 км.

У мікрорайоні Брилевичи (Дружба)^[ru] зливається зі своєю лівою притокою Мишка^[d]. У мікрорайоні Курасовщина^[ru] утворює водосховище Лошиця, на березі якого розташований парк Курасовщина^[ru]. У середній течії річки в межах Мінська створено два ставки[1].

Історія

Береги Лошици були заселені з X—XI ст. Про це свідчать залишки селища з курганами (у кладовища на вул. Білецького) і недосліджене городище в районі лікарні швидкої допомоги (поруч з ним раніше знаходилися три групи курганів X—XI ст.). На жаль, усі групи курганів зірвані, залишилися тільки сліди селища.

В описах меж земель, що належали місту Менску в 1557 році, на березі річки згадуються села Лошиця Одинцовська (Суха Лошиця, Велика Лошиця) і Лошиця Скиндоровська (Лошиця Мала, побіля Койдановського тракту^[ru])[3]. Ще одна Лошиця Толочинського (пізніше Прушинського) розташовувалася біля Игуменского тракту (сьогодні це територія Лошицького парку). Так що невелика річка дала назву трьом селам — кожному у свого тракту. Пізніше з'явилися села Дворище, Дворицкая Слобода, Богатирьова, Брилевичи, Риловщина, дачне селище "Застенок Ададурова", Колония.

---

Розроблено план реконструкції водної системи Лошици, що передбачає створення водно-паркової системи, яка стане зоною відпочинку мешканців Мінська[4].

Література

• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. / Ред.: Г. П. Пашков та ін. — Мн. : БелЭн, 1999. — Т. 9: Кулібін — Малаіта. — С. 353. — 560 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0155-9.
• Блакітная кніга Беларусі: энцыкл. / Рэдкал.: Н. А. Дзісько, М. М. Курловіч, Я. В. Малашэвіч і інш.; Маст. В. Г. Загародні. — Менск: БелЭн, 1994. — С. 225. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1.

Газетні статті

• От Кузнечной Слободы до Лошицы. Минский курьер, 08.10.2010.
• Летапісны Менск на Лошыцы? Настаўніцкая газета, 19.04.2012.
• В поисках истоков. Минский курьер, 27.06.2012.
• Место рождения. Минский курьер, 08.08.2012.

Примітки

1. река Лошица [Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (біл.)
2. История Курасовщины. k.mihck.info (рос.). Архів оригіналу за 7 серпня 2018. Процитовано 20 березня 2019.
3. «От Кузнечной Слободы до Лошицы» (по материалам учеников и педагогов минской школы № 30. mk.by (рос.). 4 серпня 2010. Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 20 березня 2019. // Газета «Минский курьер» № 203 (2042)
4. Водно-зеленая ландшафтно-рекреационная зона вдоль рек Лошица и Мышка. ais.by (рос.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 20 березня 2019.

Посилання

• Зображення [Архівовано 26 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Вілейсько-Мінська водна система

Вілейське водосховище | Заславське_водосховище | Водосховище Криниця | Водосховище Дрозди | Цнянське водосховище | Комсомольське озеро | Чижовське водосховище