Народилася в Огайо в сім'ї співаків у стилі госпел Джона Пола і Маріон Олбрайт.
Кар'єру розпочала на радіо,[7][8] потім працювала моделлю, після чого поїхала в Голлівуд, де в 1947 році дебютувала в кіно. За роки кар'єри на великому екрані Олбрайт знялася більш ніж у 20 фільмах, серед яких «Чемпіон» (1949), «Убивця, що налякав Нью-Йорк» (1950), «Ніжний капкан» (1955), «Монстри-моноліти» (1957), «Кід Галахад» (1962), «Хижаки» (1964) і «Шлях на Захід» (1967). У 1966 році за роль у картині «Господь любить качку» вона була удостоєна премії Срібний ведмідь" на Берлінському кінофестивалі за кращу жіночу роль.[9]
Крім ролей у великому кіно, Олбрайт паралельно активно працювала на телебаченні, де у неї були ролі в телесеріалах «Димок зі ствола», «Альфред Гічкок представляє», «Сиром'ятний батіг», «Бонанца», «Агенти А. Н. До. Л.», «Коломбо», «Старскі і Гатч» і «Пейтон-Плейс». В 1957 році її участь у телесеріалі «Пітер Ганн» призвела до співпраці з композитором Генрі Манчіні, з оркестром якого вона записала два музичних альбоми як вокалістка — «Lola Wants You» (1957)[10] і «Dreamsville» (1959).[11] Роль у цьому серіалі в 1959 році була відзначена номінацією на премію «Еммі».[12]
Особисте життя
Лола Олбрайт була тричі одружена і розлучена. З 1952 по 1958 рік її другим чоловіком був популярний голлівудський актор Джек Карсон.
↑Shearer, Lloyd (29 жовтня 1961). Lola Albright. Independent Star-News. с. 96—97. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 жовтня 2015.
↑Aaker, Everett (2006). Encyclopedia of Early Television Crime Fighters. McFarland & Company, Inc. BookSources/9780786464098 ISBN 978-0-7864-6409-8. Pp. 6-8.