Лобода Стефанія Матвіївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лобода.
Лобода Стефанія Матвіївна
Народилася1827
Київська губернія, Російська імперія
Померла8 лютого 1887(1887-02-08) або 1887
Санкт-Петербург, Російська імперія
Країна Російська імперія
Діяльністьперекладачка, письменниця
Мова творівросійська
Роки активностіз 1871

Стефа́нія Матві́ївна Лобода́ (рос. Стефания Матвеевна Лобода; нар. 1827, Київська губернія — пом. 27 січня (8 лютого) 1887, Санкт-Петербург) — російська письменниця польського походження родом з України. Дружина Віктора Васильовича Лободи. Псевдонім — С. Крапивіна.

Біографія

Стефанія Лобода (до шлюбу Пашковська) походила з польської поміщицької родини. Наприкінці 1850-х — на початку 1860-х років мешкала в Полтаві, брала активну участь у літературно-громадському житті міста. Від 1871 року жила в Санкт-Петербурзі.

Творчість

У творчості Лободи домінувала українська тематика. Виступала в російській пресі (журналах «Пчела», «Нева», «Семейные вечера» та ін.) з повістями, оповіданнями, нарисами: «Щоденник княгині Хмурової» (1875), « Мовчальник» (1875), «Ластівчине горе» (1878), «Діонисія Федорівна» (1880), «Зневага. З малоросійського побуту».

Залишила спогади «Кілька слів про Тараса Шевченка» («Пчела», 1875, № 42; записані зі слів її сестри Варвари Пашковської [1] в Києві), «Моторошний вечір з життя Т. Г. Шевченка» («Пчела», 1878, № 5; деякі дослідники висловлюють сумнів у достовірності викладених у них фактів), «Сторіночка зі спогадів про Полтаву» («Семья и школа», 1877, № 9, книга 1), а також розповіді про своє перебування у Сербії й Чорногорії в 1860-х роках.

Писала і для дітей: етнографічні нариси «Рідні картинки» (1878, один присвячено Полтаві), збірка оповідань «Троянди й колючки» (1884) та ін.

Досконало знаючи польську мову, перекладала російською мовою твори Елізи Ожешко, Юзефа Крашевського.

Основні публікації

  • Заметка на статью г. Колмогорова [в «Сыне Отечества» за 1859 год, № 42)]: О публичных лекциях в хозяйственном образовании женщин // Русский Мир. — 1859. — № 62.
  • Дневник княгини Хмуровой: Повесть // Пчела. — 1875. — № 18—21
  • Молчальник: Рассказ моей кузины // Пчела. — 1875. — № 34—35.
  • Несколько слов о Т. Шевченке // Пчела. — 1875. — № 42.
  • Знакомство с Погодиным // Пчела. — 1876. — № 1.
  • Миссионеры нашего времени // Пчела. — 1876. — № 22.
  • Сея: Старопольская народная легенда // Пчела. — 1878. — № 2.
  • Жуткий вечер из жизни Т. Г. Шевченка // Пчела. — 1878. — № 5.
  • О псковичах // Пчела. — 1878. — № 10, 11.
  • Сила моды // Женское Образование. — 1878. — № 4.
  • Ласточкино горе: Рассказ // Семейные Вечера. — 1878. — Книга 6.
  • Заколдованное царство // Еженедельное Новое Время. — 1879. — Т. II. — С. 411.
  • Из быта наших фельдшериц // Еженедельное Новое Время. — 1879. — Т. II. — С. 482.
  • Дионисия Федоровна: Рассказ // Игрушечка. — 1880. — № 31—32.
  • Родные картинки: Этнографические очерки для детей старшего возраста. — Санкт-Петербург, 1881.
  • Розы и шипы: Восемь рассказов для детей. — Санкт-Петербург, 1884.

Крім того, статті та практичні нотатки Лободи друкували такі видання: «Живописное Обозрение», «Мысль», «Свет», «Нева», «Детское Чтение», «Семья и Школа», «Сельское Чтение», «Друг Народа», «Здоровье», «Врачебные Ведомости».

Примітки

  1. ↑ Пашковська Варвара Матвіївна // Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 86.

Література

Посилання