Лисиченко Олександр Миколайович

Лисиченко Олександр Миколайович
Загальна інформація
Народження25 листопада 1977(1977-11-25)
Українська РСР Маріуполь, Донецька область
Смерть21 червня 2014(2014-06-21) (36 років)
Україна Лизогубівка, Харківська область
(авіакатастрофа)
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС ДСНС
Рід військОперативно-рятувальна служба цивільного захисту
ФормуванняСпеціальний авіаційний загін ОРСЦЗ ДСНС
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Лисиче́нко Олекса́ндр Микола́йович (нар. 25 листопада 1977(19771125), м. Маріуполь, Донецька область, Українська РСР — пом. 21 червня 2014, с. Лизогубівка, Харківський район, Харківська область, Україна) — пілот авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Життєпис

Народився 1977 року в місті Маріуполь на півдні Донеччини. Мешкав у м. Ніжин (Чернігівська область).

Пілот авіаційної ескадрильї спеціального призначення на вертольотах Спеціального авіаційного загону Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Загін базувався в Ніжині, колишня військова частина Д0170.

Загибель

Загинув під Харковом в районі села Лизогубівка в результаті падіння гелікоптера Мі-8Т, що слідував за маршрутом Ніжин — Чугуїв для забезпечення перевезення особового складу й гуманітарної допомоги в зоні проведення антитерористичної операції. Близько 10:00 вийшов останній раз на зв'язок і зник з радарів. 22 червня о 06:45 пошуково-рятувальні сили ДСНС виявили місце катастрофи у лісосмузі на території Зміївського району, через негоду його шукали майже добу; гелікоптер розбився та згорів, весь екіпаж загинув: командир екіпажу підполковник Руслан Редькін, штурман Олександр Лисиченко і бортінженер Володимир Михайлик[1][2][3].

23 червня тіла загиблих льотчиків доставили на аеродром Ніжина, на злітній смузі відбулось прощання[4][5]. Похований в Маріуполі.

Вдома залишилися дружина Онищенко Наталя Олексіївна та двоє синів, Онищенко Владислав 2004 р.н. і Лисиченко Дмитро 2010 р.н. Наталя служить у Ніжині в Спеціальному авіаційному загоні на посаді інструктора парашутно-десантної підготовки — укладача парашутів пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби.

Нагороди

15 липня 2014 року Указом президента України № 593/2014 від 15.07.2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6].

Примітки

  1. ↑ На Харківщині впав вертоліт, що прямував до зони АТО. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 13 жовтня 2017.
  2. ↑ Міліція порушила кримінальну справу через падіння МІ-8. Архів оригіналу за 1 грудня 2014. Процитовано 13 жовтня 2017.
  3. ↑ Причиною падіння вертольота на Харківщині може бути теракт
  4. ↑ Тіла загиблих на Харківщині рятувальників доставили до Ніжина [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
  5. ↑ Прощання із загиблими льотчиками. Архів оригіналу за 13 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
  6. ↑ Указ Президента України від 15 липня 2014 року № 593/2014 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела