Леон Василевський

Леон Василевський
Leon Wasilewski
Леон Василевський
ПсевдонімЛевко Васильчук
Народився24 серпня 1870(1870-08-24)
Санкт-Петербург, Російська імперія[1]
Помер10 грудня 1936(1936-12-10) (66 років)
Варшава, Польська Республіка[1]
ПохованняПовонзківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаКоролівство Польське[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
 Республіка Польща[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьетнограф, перекладач, публіцист
Сфера роботиполітика[3][2] Редагувати інформацію у Вікіданих, публіцистика[3][3] Редагувати інформацію у Вікіданих і історіографія[3][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКарлів університет Редагувати інформацію у Вікіданих і ЛНУ ім. І. Франка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНаціональна ліга[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяПольська соціалістична партія Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВасилевська Ванда Львівна Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Хрест Свободи Командорський Хрест із зіркою ордена Відродження Польщі Командорський хрест ордена Відродження Польщі

CMNS: Леон Василевський у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
S:  Роботи у  Вікіджерелах

Лео́н Василе́вський (літературні псевдоніми: Левко Васильчук та інші, пол. Leon Wasilewski; 24 серпня 1870 — 10 грудня 1936) — польський публіцист, етнограф і перекладач. Батько відомої польської письменниці Ванди Василевської.

Біографія

Рано зацікавився україністикою, зокрема українською літературою, історією. Читав заборонену в Росії львівську газету «Діло», дозволений часопис «Зоря», стежив за українським літературним рухом.

Перекладав на польську мову окремі літературні твори українських письменників, робив огляди українських видань для польської преси. Відвідував товариство галицьких студентів у Петербурзі «Січ».

1893 переїхав до Львова, де упродовж року навчався на філософському факультеті університету, вивчав історію під керівництвом Л. Фінкла та Т. Войциховського. Слухав лекції О. Огоновського. У Львові познайомився з І. Франком, М. Павликом, зустрічався із М. Кордубою, Б. Лепким. Відвідував засідання НТШ та т-ва «Руська Бесіда». Багато друкувався.

Восени 1894-го виїхав до Праги для навчання у Празькому університеті. Навчався під керівництвом професора Т. Масарика. 1895 видав у Празі польською мовою брошуру М. Драгоманова про ставлення соціалістів до релігії.

1898—1902 — редактор часопису «Przedswiat» у Лондоні.

З 1902 жив у Кракові. Співпрацював з журналом «Украинская жизнь» (Петербург). Активний діяч Польської соціалістичної партії.
Протягом 1924—1936 очолював Інститут Дослідів Національних Справ. Пропагував ідею спільного фронту народів, поневолених Росією, та тісної співпраці між поляками і українцями.

У 1918—1919—міністр закордонних справ Польщі, в 1920—1921 — посол в Естонії. З 1929—редактор газети «Niepodległość».
Автор ряду праць, присвячених Україні.

У книжці «Україна та українська справа» (польською мовою, Краків, 1912) подав бібліографію Тараса Шевченка, висвітлив його участь у Кирило-Мефодіївському братстві та зв'язки з польськими письменниками — політичними в'язнями. В праці «Східні окраїни» (польською мовою, Варшава-Краків, 1917) у розділі «Україна» високо оцінив роль Шевченка як великого народного поета. Друкувався у двомісячнику «Sprawy Narodowościowe».

Праці

Література

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
  • W. Pobóg-Malinowski. Bibliografia prac Leona Wasilewskiego // Niepodległość. — 1937. — Z. 1;
  • Słownik historyków polskich. — Warszawa, 1994;
  • УЛЕ. — Т. 1.— К., 1988;
  • ЕУ. — Т. 1. — Львів. 1993;
  • Гранчак Т. Ю. Українське національне відродження другої пол. XIX — поч. ХХ ст. в працях польського історика Леона Василевського. Автореф. дис.… канд. іст. наук. — К., 2000;
  • Українська журналістика в іменах. Матеріали до енциклопедичного словника.—Вип. 9.—Львів, 2002.
  • Ukraina w koncepcjach federacyjnych Leona Wasilewskiego // Zagadnienie rosyjskie. Myślenie o Rosji: oglądy i obrazy spraw rosyjskich. Kraków: Wyd. Secesja, 2000, s. 57-68.

Примітки

Посилання