Леонор Кастильська

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Елеонора Кастильська.
Не плутати з Леонор, принцесою Астурійською — чинною наступницею престолу Іспанії.
Леонор Кастильська
Принцеса Астурійська
Правління17 вересня 1424 — 5 січня 1425
ПопередникКаталіна
НаступникЕнріке
Біографічні дані
Народження10 вересня 1423(1423-09-10)
Вальядолід, Кастильська Корона
Смерть22 серпня 1425 (1 рік)
Кастромонте, Вальядолід, Кастилія і Леон, Іспанія
ПохованняMonasterio Cisterciense de la Espinad
ДинастіяТрастамарська
БатькоХуан II
МатиМарія Арагонська, королева Кастилії
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Леонор Кастильська (ісп. Leonor de Castilla; 10 вересня 1423(14230910), Бургос, Кастилія і Леон — 22 серпня 1425, Ла-Еспіна, Кастилія і Леон) — принцеса Астурійська, наступниця престолу Кастилії в 1424—1425 роках[1].

Життєпис

Леонор народилася інфантою Кастилії. Друга дочка у шлюбі короля Хуана II та його першої дружини Марії Арагонської. Старша сестра Леонор, Каталіна, померла за рік та сім днів після народження інфанти. Таким чином, однорічна Леонор стала принцесою Астурійською та наступницею престолу Кастилії. Її було визнано в титулі принцеси Астурійської незабаром після похорону Каталіни. Принцеса отримала омаж у присутності батька-короля в Бургосі[2][3].

Леонор була принцесою Астурійською протягом лише п'ятьох місяців, оскільки 5 січня 1425 року в неї народився брат — майбутній король Енріке IV. Інфанта Леонор померла того ж року в цистерціанському монастирі поблизу Ла-Еспіни. Там же вона була похована[4].

Примітки

  1. ↑ En ocasiones, Leonor es omitida de las listas de príncipes de Asturias, como en: Sampedro Escolar, José Luis (2004). La numeración de los Príncipes de Asturias. Real Academia Matritense de Heráldica y Genealogía
  2. ↑ Enrique Flórez, Manuel Risco: España sagrada: De la Iglesia Exenta de Oviedo desde el medio del siglo XIV hasta fines del siglo XVIII; En la Oficina de la Viuda e Hijo de Marín, 1795
  3. ↑ Colmeiro, Manuel (1884). Cortes de los antiguos Reinos de León y de Castilla. Sucesores de Rivadeneyra
  4. ↑ Del Arco y Garay, Ricardo (1954). Sepulcros de la Casa Real de Castilla. Instituto Jerónimo Zurita (Consejo Superior de Investigaciones Científicas)

Джерела

  • Pérez de Guzmán, Fernán; Galíndez de Carvajal, Lorenzo (1779). Crónica del señor rey don Juan, segundo de este nombre en Castilla y en León. Imprenta de Benito Montfort
  • Risco, Manuel (1795). España sagrada. De la Iglesia exenta de Oviedo desde el medio del siglo XIV hasta fines del siglo XVIII. Tomo XXXVIII. Oficina de la viuda e hijo de Marín