Лежень (балка)

Лежні у книзі Г.Агріколи «De Re Metallica» (1556 р.). Стояки А. Верхняки В. Лежні С. Двері D. Затяжки Е. Канавка F.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Лежень (значення).

Ле́жень — брус або колода, що звичайно лежить на землі і служить основою для чого-небудь[1].

Будівництво

У будівництві лежень — покладений на землю брус (колода), що слугує опорою стін хати[2]. Лежнем також називають елемент кроквяної системи — брус, покладений наверху стін, що служить опорою для стійок прогонів.

Гірництво

Лежень (рос. лежень, англ. sill, patand, groundsill, ground brace, sole, foot-piece, нім. Sohlbalken m, Grundsohle f, Schwelle f, Fussholz n) — елемент рамного кріплення, який працює як балка на суцільній основі; розташований на підошві виробки. Лежень укладається безпосередньо на підошву або в канавку поперек виробки (поперечний) або вздовж неї (поздовжній). На лежні спираються стояки кріпильних рам, що унеможливлює їх втиснення (вдавлення) в м'які породи підошви. Поперечні лежні роблять з того ж матеріалу, що й інші елементи кріпильної рами, поздовжні — звичайно з дерева.

Примітки

  1. ↑ Лежень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. ↑ Лежень [Архівовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 819. — 1000 екз.

Література

Посилання