|
Левін Леонід Анатолійович
Леонід Анатолійович Левін (нар. 2 листопада 1948, Дніпропетровськ) — радянський і американський математик, фахівець в області теорії обчислювальної складності. Професор інформатики в Бостонському університеті. ЖиттєписНародився 2 листопада 1948 року в Дніпропетровську. 1970 — закінчив Московський державний університет, після чого працював там же на посаді наукового співробітника під науковим керівництвом Андрія Колмогорова. 1971 — представив кандидатську дисертацію[4], виконавши всі формальні вимоги щодо її попереднього опробування, дисертація була схвалена Колмогоровим, усіма опонентами і головною організацією[5], однак вчений ступінь Левіну присуджена не була[6][7]. Формальною причиною для цього послужила «невизначеність політичного обличчя» здобувача, що, в сукупності з наступними утисками в наукових колах, стали однією з причин еміграції[8]. В 1972—1973 роках працював в Інституті проблем передачі інформації АН СРСР, а з 1973 по 1977 роки — у Всесоюзному науково-дослідному інституті комплексної автоматизації нафтової і газової промисловості (ВНИИКАНефтегаз) на посаді старшого наукового співробітника. У 1978 році емігрував в США. У 1979 році отримав диплом доктора філософії з математики в Массачусетському технологічному інституті. 1980 — працює і викладає в Бостонському університеті. 2014 — обраний членом Американської академії мистецтв і наук.[9] Основні результати в області теорії ймовірностей в застосуванні до інформатики, теорії складності обчислень. Незалежно від Стівена Кука довів у 1971 році теорему Кука — Левіна, завдяки якій була сформульована проблема рівності класів P і NP, яка стала однією з задач тисячоліття. Робота була опублікована лише в 1973 році[10], але була повідомлена на конференціях, що пізніше дозволило встановити пріоритет Левіна[11]. Нагороди
Примітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||
