|
Лашков Федір Федорович
Федір Федорович Лашков (25 серпня 1858 - 22 грудня 1917) — дослідник історії Південної України, зокрема Криму, археограф. ЖиттєписНародився 25.08.1858 у родині священика с. Кіперчени Оргіївського повіту Бессарабська губернії. ОсвітаПоходив з молдавського роду Лашко. Після навчання у Кишинівській духовній семінарії поступив — на історико-філологічний факультет Імператорського Новоросійського університету (1874–1879). Наукова діяльність1879 його було призначено викладачем історії і географії до Сімферопольської чоловічої гімназії. Там захопився історією Криму і створив у навчальному закладі історико-географічний музей. Перша розвідка — «Нѣсколько словъ объ исторической судьбѣ Крыма» — вийшла друком у газеті «Таврида» на початку 1881. Того ж року він став одним з авторів «Исторических записок» про Сімферопольську чоловічу гімназію. У подальшому захоплення історією Криму дало плідні наслідки — на шпальтах місцевих видань «Таврида», «Таврические епархиальные ведомости», «Таврические губернские ведомости» у першій половині 1880-х з'явилися його перші розвідки — «Нѣсколько словъ объ исторической судьбѣ Крыма», «Исторический очерк покорения Крыма», а у журналі «Киевская старина» — нарис «Шагинъ-Гирей, послѣдний крымскій ханъ» (1886). Вони були написані на основі документів, знайдених в архіві Таврійського губ. правління. Розпочав досліджувати матеріали архівів канцелярії таврійського губернатора, таврійських дворянських зборів, скасованих судових установ Таврійської губ., колишньої палати державного майна, магометанського духовного правління. У середині 1880-х рр., під впливом досліджуваного матеріалу, все більше захоплюється соціально-економічною історією Криму. У 1884 виступив з двома доповідями на VI Археологічному з'їзді в Одесі і обидві були присвячені системі землеволодіння у Кримському ханстві і у перші роки після переходу краю до Російської імперії. Членом-кореспондент (1884), дійсний член (1887) Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей. Взяв активну участь у роботі створеної у січні 1887 Таврійської вченої архівної комісії (ТВАК) — на першому засіданні обрано секретарем («правитель дел»). Під його редакцією вийшли 10 перших номерів «Известий» ТВАК. Роки активної роботи в комісії (1887–1891) стали найпліднішими у його творчій біографії. У 1890 на VIII археологічному з'їзді у Москві виступив з доповіддю про стан губернських архівних комісій в державі і запропонував проект їхньої реформи. Через конфлікт його було звільнено з гімназії і внаслідок цього у 1891 опинився в Одесі, де працював податним інспектором. Тут активно співпрацював з Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей — на сторінках його «Записок» опублікував низку джерел, зібраних раніше у московських та сімферопольських архівах. Подарував Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей фірман турецького султана Мухаммеда ІІІ (1623), а також 80 різноманітних документів молдавською, російською і німецькою мовами кінця XVIII — початку ХІХ ст. 1892 переїхав до Бессарабії, де став земським начальником у Бендерському пов. 1893 повернувся до Сімферополя, де був податним інспектором і у 1900 подав у відставку. Після повернення до Криму мало брав участі у роботі ТВАК. З кінця 1899, живучи за межами Сімферополя, практично припинив участь у її роботі. Відновив її аж через півтора десятиліття, опублікувавши на сторінках «Известий» комісії кілька розвідок. Трагічно загинув від рук злочинців у своєму маєтку 9 грудня 1917. Праці
Джерела та література
Література
|
||||||||||||||||||
