Лазарєва Алла Юхимівна
Лазарєва Алла Юхимівна (1 січня 1967, Київ) — українська журналістка та перекладачка. Життєпис і творчістьЗакінчила факультет журналістики Київського університету ім. Шевченка (1989). Працювала у газеті «Молодь України», інформаційному агентстві «УНІАН», власним кореспондентом міжнародної журналістської організації «Репортери без кордонів» в Україні, власним кореспондентом у її газети «Дзеркало тижня», власним кореспондентом української служби «ВВС» в Парижі.[1] З 2011 року — власний кореспондент часопису «Український тиждень» у Парижі. Членкиня благодійної організації у Франції Українське братство, яка займається допомогою українцям у російсько-української війні (з 2015). Співзасновниця журналістської громадської організації «Інститут масової інформації» (1995), з 1995 до 2004 рік — керівник цієї організації.[2] Упорядник посібників для журналістів: «Економічна журналістика» (1996), «Гід журналіста» (1997), «Щоденна робота журналіста» (1998), «Правове забезпечення журналістської діяльності в Україні» (1999), «Гід газетяра» (2000), «Журналістське розслідування» (2000), «Репортаж у друкованій пресі» (2001), «Етичні засади роботи журналіста» (2002), «Техніка репортажу» (2002), «Техніка інтерв'ю» (2002), «Міжнародна газетна журналістика» (2004), «Міжнародна журналістика» (2005), «Геополітичний словник для журналістів» (2007). Переклала з французької мови книгу Жерара Депардьє «Вкрадені листи» для журналу «Всесвіт» (1996) та книгу Рено Ребарді «Дівчата з Ла-Джонкери» (видавництво «Темпора», 2013). Співавтор книги французькою мовою «Газпром: нова імперія» (2007)[3]. Алла Лазарєва володіє французькою мовою. Захоплюється живописом, літературою, музикою, фотографією.[1] Чимало публікацій присвятила видатним діячам культури, як от багатогранній творчості Оксани Чепелик.[4] Примітки
Посилання
|