За своє 100-літнє життя О. М. Лазаренко зробив дуже багато справ для рідного Ніжина: зібрав унікальну колекцію предметів дорожнього побуту й документів з історії вітчизняних доріг та кінної пошти XVIII—XIX століть, яку в 1992 році передав для створення музею «Ніжинська поштова станція». Деякі експонати змайстрував власноруч і вони досі займають чільне місце в експозиції цього унікального музею. Для увіковічення пам'яті С. П. Корольова своїм коштом установив меморіальну дошку по вулиці Овдіївській, брав активну участь в організації музею Генерального конструктора в ЗОШ № 14.
У 1992 році написав фундаментальну працю-спогади з історії Ніжина кінця XIX — початку ХХ століть «Воспоминания о дореволюционном Нежине Олександра Николаевича Лазаренко»[2].
Примітки
↑З досліджень завідувача музею «Ніжинська поштова станція» О. Пономар відомо, що родина Лазаренків проживала на вулиці Мільйонній, 8 (нині вулиця Овдіївська, 10), а батько Олександра Миколайовича займався гастрономічною торгівлею, був купцем 2-ї гільдії, тримав крамницю на вулиці Гоголя.
↑Фрагменти матеріалів використані у книзі-фотоальбомы «Нежинъ на пороге ХХ века». Ніжин, 2007
Джерела
Ніжин. Із глибини віків… Матеріали з краєзнавства Ніжина. (автор та упорядник Л. Б. Петренко)., Ніжин: «Аспект-Поліграф», 2008. — с. 228—229.