Ладіслаус Борткевич

Ладіслаус Борткевич
Ladislaus Bortkiewicz
Ім'я при народженнірос. Владислав Иосифович Борткевич‏
Народився7 серпня 1868(1868-08-07)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Помер15 липня 1931(1931-07-15) (62 роки)
Берлін, Німеччина
КраїнаПольща ПольщаРосія Росія
Діяльністьматематик, економіст, статистик, професор, викладач університету
Alma materСанкт-Петербурзький університет, Страсбурзький університет
Галузьекономіка, статистика
ЗакладБерлінський університет , Александровський ліцей, Страсбурзький університет
Вчене званняпрофесор
Науковий керівник Георг Фрідріх Кнапп
Відомі учніВасиль Леонтьєв
Аспіранти, докторантиЛеонтьєв Василь Васильович[1]
ЧленствоШведська королівська академія наук
Відомий завдяки: розподіл Пуассона, проблеми трансформації
Нагороди

Ладісла́ус Бортке́вич (пол. Władysław Bortkiewicz, нім. Ladislaus Bortkiewicz, 7 серпня 1868, Санкт-Петербург, Російська імперія — 15 липня 1931, Берлін, Німеччина) — російський економіст і статистик польського походження[2], один із засновників сучасної математичної статистики, зробив значний внесок у розподіл Пуассона.

Життєпис

Батьком Ладіслауса Борткевича був Йозеф Борткевич, а мати — Олена Борткевич з родини Рокицьких. Йозеф Борткевич, польський дворянин, служив у російській армії полковником і був лектором артилерії і математики у військовому училищі. Він написав кілька підручників з математики, економіки та бухгалтерського обліку. Ладіслаус Борткевич закінчив юридичний факультет у Санкт-Петербурзі в 1890 році, потім вивчав статистику і політичну економію у Страсбурзькому університеті. Він отримав докторський ступінь у 1893 році у Геттінгенському університеті. У 1895—1897 роках за підтримки Г. Кнаппа і В. Лексиса був призначений приват-доцентом в Страсбурзькому університеті, де читав лекції зі страхування робітників і теорії статистики. У 1897 р. повернувся в Росію, де розпочав роботу в дирекції залізниці і паралельно у 1899—1901 роках викладав статистику в престижному Імператорському Александровському ліцеї в Санкт-Петербурзі. У 1901 він був призначений професором-екстраординарником (доцентом) в Університеті ім. Гумбольдта і провів решту свого життя в Берліні. Після введення університетських реформ у Веймарській республіці Борткевич був підвищений до звання професора ordinarius (повний професор). Також, він викладав у 1906—1923 роках в Берлінській школі економіки[en]. Борткевич був членом багатьох наукових товариств, у тому числі Шведської королівської академії наук, Королівської статистичної спілки, Американської статистичної асоціації і Міжнародного статистичного інституту. Він дружив з іншим польським дослідником — професором Берлінського університету Александром Брюкнером. Був головою школи послідовників В. Лексиса[3].

Внесок у науку

Борткевич багато писав російською і німецькою мовами, особливо з теоретичних питань статистики та політичної економії, а також в «Енциклопедичному словнику Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона». Він, здебільшого, займався застосуванням математичної статистики для дослідження проблем демографії та природничих наук. У політекономії йому належить важливий аналіз схеми відтворення Карла Маркса і проблеми трансформації з останніх двох томів «Капіталу». У статистиці досліджував розподіл Пуассона. Так, у 1908 році він відкрив і сформулював закон малих чисел[en] для випадків рідкісних явищ, який увійшов потім до теорії статистики. У своїй праці «Закон малих чисел»[4] він вперше зазначив, що події з низькою частотою у великій популяції йдуть по розподілу Пуассона навіть тоді, коли ймовірності подій змінюються. Дехто[5] припускав, що розподіл Пуассона слід називати «розподілом Борткевича». Після смерті Борткевича його праці були передані на зберігання в Уппсальський університет у Швеції[6].

Бібліографія

  • Борткевич В. И. Критическое рассмотрение некоторых вопросов теоретической статистики (1896)//О теории дисперсии/сост. Четвериков Н. С. — М.:Статистика, 1968, 240с.
  • Борткевич В. И. [[https://web.archive.org/web/20210615135718/http://www.sheynin.de/download/Chrestomatia_5.pdf Архівовано 15 червня 2021 у Wayback Machine.] Пятая хрестоматия по истории теории вероятностей и статистики: статьи В. И. Борткевича и А. А. Чупрова] — Берлин: NG, 2008, в том числе Закон малых чисел (нем. Das Gesetz der kleinen Zahlen, 1898); Теория статистики населения, 1904; Приложение теории вероятностей к статистике, 1904; Вероятность и статистические исследования по Кейнсу, 1923; К арифметике пропорциональных выборов, 1920; Г. Ф. Кнапп как статистик, 1922.
  • Bortkewitsch L. Die mittlere Lebensdauer. Die Methoden ihrer Bestimmung und ihr Verhältnis zur Sterblichkeitsmessung — Jena: Gustav Fischer, 1893
  • Bortkiewicz L. Review of Léon Walras, Éléments d'économie politique pure//Revue d'économie politique, 1890
  • Bortkiewicz L. von. Das Gesetz der kleinen Zahlen. — Leipzig: Teubner, 1898
  • Bortkiewicz L. von. Wertrechnung und Preisrechnung im Marxschen System//Archiv für Sozialwissenschaft und Sozialpolitik. 1906. Bd. 23. S. 1 — 50; 1907. Bd. 25. S. 10 — 51, 445—488
  • Bortkiewicz L. von. Zur Berichtigung der grundlegenden theoretischen Konstruktion von Marx im Dritten Band des «Kapital»//Jahrbücher für Nationalökonomie und Statistik. Juli 1907. Bd. 34. S. 319—335
  • Bortkewitsch L. Wertrechnung und Preisrechnung im Marxschen System, 1907
  • Bortkiewicz L. von. Die Rodbertus'sche Grundrententheorie und die Marx'sche Lehre von der absoluten Grundrente//Archiv für Geschichte des Sozialismus. 1910—1911. Bd. 1. S. 1 — 40, 391—434
  • Bortkiewicz L.von. Die Sterbeziffer und der Frauenüberschuß inder Stationären und in der progressiven Bevölkerung, zugleich ein Beitragzur Frage der Berechnung der «Verlebten Zeit»// Bulletin de l'Institut international de statistique. 1911. Bd. 19. No. 1. S. 63 — 183
  • Bortkiewicz L. von. Radio-aktive Strahlung als Gegenstand wahrscheinlichkeitstheoretischer Untersuchungen. Berlin: Springer, 1913
  • Bortkiewicz L. von. Die Iterationen. — Berlin: Springer, 1917
  • Bortkiewicz L. von. Homogenität und Stabilität in der Statistik//Skandinavisk aktuarietidskrift. Bd. 1. S. 1 — 81
  • Bortkiewicz L. von. Die Variationsbreite beim Gauss'schen Fehlergesetz//Nordisk Statistisk Tidskrift. 1922. Bd. 1. S. 11 — 38, 193—220
  • Bortkiewicz L. von. Über eine verschiedenen Fehlergesetzen gemeinsame Eigenschaft//Sitzungsberichte der Berliner Mathematischen Geseilschaft. 1923. Bd. 22. S. 21 — 32
  • Bortkiewicz L. von. Zweck und Struktur einer Preisindexzahl//Nordisk Statistisk Tidskrift. 1923—1924. Bd. 2. S. 369—408; Bd. 3. S. 208—252, 494—516
  • Bortkiewicz L. von. Über die Quadratur empirischer Kurven//Skandinavisk aktuarietidskrift. 1926. Bd. 9. S. 1 — 40
  • Bortkiewicz L. [[https://web.archive.org/web/20130530151530/http://classiques.uqac.ca/classiques/Bortkiewicz_ladislaus_von/value_and_price_marxian_system/value_price_marxian_system.pdf Архівовано 30 травня 2013 у Wayback Machine.] Value and Price in the Marxian System]//International Economic Papers 2, 1952, pp. 5-60.

Примітки

  1. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  2. Борткевич Владислав Иосифович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  3. Шумпетер Й. Десять великих экономистов[ru]. От Маркса до Кейнса. — Издательство Института Гайдара, 2011. — 410-414 с. — ISBN 978-5-93255-302-2.
  4. Ladislaus von Bortkiewicz, Das Gesetz der kleinen Zahlen [The law of small numbers] (Leipzig, Germany: B.G. Teubner, 1898). pages 39–41.
  5. p.e. I J Good, Some statistical applications of Poisson's work, Statist. Sci. 1 (2) (1986), 157–180. JSTOR link [Архівовано 16 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
  6. L.v.Bortkiewicz Archiv, Manuskript & Musik Abteilung, Universitätsbibliothek Uppsala.

Джерела

  • Йозеф Шумпетер: Ladislaus von Bortkiewicz, Economic Journal, Vol. 42 (1932), с. 338–340, перевидано: Ten great economists from Marx to Keynes (New York, 1960), с. 302–305
  • Еміль Юліус Гумбел: Ladislaus von Bortkiewicz, International Encyclopedia of the Social Sciences 2 (New York, 1968), с. 128–131. Безкоштовно доступно в Інтернеті на сайті StatProb @ Internet Archive Wayback Machine
  • Пол Самуельсон. Resolving a Historical Confusion in Population Analysis. Human Biology, 48, 1976: с. 559—580.

Посилання