Лагошняк Сталіна Василівна

Лагошняк Сталіна Василівна
Народилася23 листопада 1939(1939-11-23) Редагувати інформацію у Вікіданих
Єврейська автономна область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла25 січня 2022(2022-01-25) (82 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Миколаїв, Миколаївська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство СРСР
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьакторка театру, театральна режисерка, кіноакторка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпропетровське театральне училище (1963) Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbnm4089043
Нагороди та премії
заслужений артист України

Сталіна Василівна Лагошняк (23 листопада 1939, Бабсьтово, Єврейська автономна область, Російська РФСР — 25 січня 2022, Миколаїв, Україна) — українська акторка театру і кіно, режисер. Заслужена артистка України (1996).

Життєпис

У 1963 році закінчила Дніпропетровське театральне училище, режисер самодіяльних театрів. Працювала акторкою у Тернопільському українському музично-драматичному театрі (1963—1965), Миколаївському українському музично-драматичному театрі (1966—1969)[1].

З 1969 року акторка Миколаївського академічного художнього російського драматичного театру. У 1982—2012 роках — завідувачка трупи.

Як режисер поставила цілий ряд вистав-казок.

Знімалася в кіно. Переважно, другорядні персонажі, або епізоди. Фільмографія акторки складає 29 фільмів, серед яких — перша поява на екрані у 2007 році в стрічці «Сильніше за вогонь», де зіграла сиву жінку; в ролі Анни Михайлівни у фільмі «Якби я тебе кохав»; Еліна Павлівна в «40+, або Геометрія кохання». Останньою стала стрічка «Пограбування по-українськи»[2].

Померла 25 січня 2022 року у Миколаєві[3].

Театральні роботи

Акторка
  • «Дерева помирають стоячи» Алехандро Касона — Бабуся
  • «Все починається з кохання» за Г. Голубенком, Л. Сущенком, В. Хайтом — Єлизавета Семенівна
  • «Лихо з розуму» за п'єсою Олександра Грибоєдова — Ліза
  • «Не все коту масляна» Олександра Островського — Феона
  • «Солдатська удова» М. Анкілової — Степанида
  • «Живи та пам'ятай» за В. Распутіним — Надька Берьозкіна
  • «Східна трибуна» за О. Галіним — Шура Подрєзова
  • «Поминальна молитва» Г. Горіна — Ґолда
  • «Пічка на колесі» за Н. Семеновою — Прися
  • «Поки вона вмирала» Н. Птушкіної — Таня, Софія Іванівна
  • «Смак черешні» А. Осецької — Зося
  • «Юстіна» Х. Вуолійокі — Сенаторка Гармеліус
  • «Станція…» — Тетяна
  • «Дорога Памела» Джона Патріка[en] — Памела Кронкі
  • 2019 — «Кольори» Павла Ар'є; реж. Олексій Павліщев — Жінка в Чорному
  • 2019 — «Дім Бернарди Альби» Федеріко Гарсія Лорки; реж. Євген Тищук — Марія Хосефа
  • 2020 — «Селфі зі склерозом» Олександра Володарського; реж. Костянтин Гросман — Майя Михайлівна
Режисер

Фільмографія

Примітки

  1. ↑ Сергій ВИННИЧЕНКО (29 листопада 2021). Знайомтеся — Сталіна Лагошняк: про Тернопіль, Дніпродзержинськ та, звісно, про Миколаїв (укр.). Портал «Театральна риболовля». Процитовано 6 вересня 2022. 
  2. ↑ Все життя під аплодисменти: історія актриси Сталіни Лагошняк Миколаїв (укр.). 26 серпня 2022. Процитовано 30 серпня 2022. 
  3. ↑ В Николаеве умерла заслуженная артистка Украины (рос.). «Николаевские новости». 25 січня 2022. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 2022-1-26. 
  4. ↑ «Пограбування по-українськи»: вийшов офіційний трейлер комедії (укр.). «Broadcast». 25 січня 2022. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 2022-1-26. 

Посилання