Лавренчук Юрій Васильович

Лавренчук Юрій Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження28 травня 1985(1985-05-28)
Старосілля Маневицького району Волинської області
Смерть28 серпня 2014(2014-08-28) (29 років)
біля с. Парасковіївка Бахмутського району Донецької області
(пропав безвісти)
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Формування
 51 ОМБр 2-й механізований батальйон 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський)
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
CMNS: Лавренчук Юрій Васильович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лавренчук.

Ю́рій Васи́льович Лавренчу́к (нар. 01985-05-2828 травня 1985, Старосілля Маневицького району Волинської області, Українська РСР — пом. 02014-08-2828 серпня 2014, у районі м. Іловайськ) — український військовослужбовець 2-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Зник безвісти в районі м. Іловайськ під час виходу з оточення.

Життєпис

Юрій Лавренчук народився 1985 року в селі Старосілля Маневицького району Волинської області.

Мешкав у Луцьку. Був призваний під час першої хвилі часткової мобілізації навесні 2014 року. Спочатку воював у складі 2-го батальйону — перебував на Луганщині, потім в районі Іловайська — у с. Многопілля.

Згодом воював у званні солдата 2-го механізованого батальйону 51-ї окремої механізованої бригади (Володимир-Волинський).

Обставини смерті

Вихід українських військослужбовців з Іловайського котла
Вихід українських військослужбовців з Іловайського котла

Зник безвісти в районі м. Іловайськ під час виходу з оточення. Востаннє виходив на зв'язок 28 серпня, був поранений[1], з того часу його розшукували рідні.

У листопаді 2015 року був похований на кладовищі села Парасковіївка (Бахмутський район) Донецької області. 4 вересня 2018 року Юрій Лавренчук ідентифікований за експертизою ДНК. Перепохований 18 вересня 2018 року на Алеї почесних поховань міського цвинтаря Луцька в селі Гаразджа (на хресті датою смерті вказано «08.2014»).[2].

Родина

Залишилися мати (батько помер перед народженням онуки), дружина Лілія Леонтіївна та маленька донька Аня, яка народилася незадовго до того, як її тата призвали в зону проведення антитерористичної операції[3].

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений:

  • 12 травня 2020 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[4].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 4, місце 26
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]

Примітки

  1. ↑ В «списках розшукуваних по СЗЧ» є боєць 51-ї бригади, який безвісти зник під Іловайськом. Архів оригіналу за 28 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  2. ↑ У Луцьку перепоховають останки бійця, який вважався безвісти зниклим [Архівовано 23 березня 2022 у Wayback Machine.]
    У Луцьку перепоховають загиблого в АТО військовослужбовця [Архівовано 28 серпня 2019 у Wayback Machine.]
    Військового з Маневиччини перепоховають у Луцьку [Архівовано 14 квітня 2022 у Wayback Machine.]
    У волинянина, якого донедавна вважали зниклим безвісти, залишилась маленька донька [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.]
    «Сьогодні скорбить вся Волинь»: Луцьк попрощався з загиблим Героєм [Архівовано 20 вересня 2019 у Wayback Machine.]
  3. ↑ У волинянина, якого донедавна вважали зниклим безвісти, залишилась маленька донька. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 28 серпня 2019.
  4. ↑ Указ Президента України № 177/2020 від 12.05.2020. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 12 травня 2020.
  5. ↑ Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела