К-1 (1939)
К-1 — радянський великий дизель-електричний підводний човен серії XIV, типу «Крейсерська», що входив до складу Військово-морського флоту СРСР за часів Другої світової війни. Закладений 27 грудня 1937 року на верфі заводу № 194, у Ленінграді під будівельним номером 451. 28 квітня 1938 року спущений на воду. 16 грудня 1939 року корабель увійшов до строю, а 26 травня 1940 року включений до складу Балтійського флоту ВМФ СРСР[1]. Першим командиром став капітан 2 рангу Рейснер Лев Михайлович. Історія службиПісля введення до складу Червонопрапорного Балтійського флоту, влітку того ж року К-1 разом з однотипним К-2, есмінцем «Стремітельний» і декількома іншими кораблями, пройшов Біломорсько-Балтійським каналом до Баренцового моря, де 6 серпня увійшов до складу 1-го дивізіону бригади підводних човнів Північного флоту з базуванням у Полярному. За часи німецько-радянської війни човен здійснив 16 бойових походів загальною тривалістю 196 діб, під час яких провів одну торпедну атаку двома торпедами й здійснив 10 мінних постановок, в яких виставила 146 мін. На виставлених мінах за перевіреними післявоєнним даними загинули 5 суден і 2 бойових кораблі. 5 вересня 1943 року ПЧ К-1 вийшов з Полярного в останній похід. Після 9 вересня на зв'язок він не виходив і в базу не повернувся. Жоден корабель або літак противника не претендує на знищення К-1. Ймовірно, підводний човен загинув на одній з плаваючих мін, що зірвалася з будь-якого загородження в акваторії Баренцевого моря або біля узбережжя Норвегії. Судна, затоплені К-1
Див. також
Примітки
Джерела
Посилання
Література
|