100-мм корабельна гармата (Б-24)

100-мм корабельна гармата (Б-24)
100-мм корабельная пушка (Б-24)

100-мм корабельна артилерійська установка Б-24 на радянському підводному човні Д-2 «Народоволець»
ТипКорабельна гармата
ПоходженняСРСР СРСР
Історія використання
На озброєнні1931-1945
ОператориПрапор ВМФ СРСР ВМФ СРСР
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
РозробникКБ заводу «Більшовик»
Розроблено1932
Виробникзавод «Більшовик»
Виготовлення1936
Виготовлена
кількість		391
Характеристики
Вага3,63 т
Довжина5,100 м (Б-24БМ — 5,795 м)
Вага снаряду15,8 або 15
Калібр100
Підвищення−5 / +45°
Траверс360°
Темп вогню12 постр/хв.
Дульна швидкість872 м/с
Дальність вогню
Максимальна21 930 м
ПрицілПЛ, ЛБ-13-1

100-мм корабельна гармата (Б-24) (рос. 100-мм корабельная пушка (Б-24) — радянська корабельна гармата періоду Другої світової війни. Розроблена в 1932 році, артилерійська система Б-24 була прийнята на озброєння РСЧФ на заміну невдалій 102-мм гарматі Б-2 і стала основним корабельним озброєнням підводних човнів і малих надводних кораблів СРСР.

Історія

Розробка нової палубної гармати для підводних човнів була обумовлена ​​невдалою конструкцією 102-мм гармати Б-2. Проєкт гармати Б-24 був представлений у січні 1932 р. Під час розгляду проєкту було прийнято рішення уніфікувати Б-24 з зенітною гарматою Б-14, розробленої для озброєння надводних кораблів. При цьому довжина ствола була збільшена до 51 калібру. У липні — серпні 1935 р. та у лютому 1936 р. пройшли випробування дослідного зразка, а з 1936 р. гармати Б-24 почали надходити на озброєння кораблів РСЧФ. У цьому ж році було ухвалено рішення про створення аналогічної зброї для надводних кораблів. Модернізована версія гармати отримала позначення Б-24-БМ і була випробувана у 1938 році, а у 1939 році — прийнята на озброєння. Базова модифікація Б-24 одержала позначення Б-24-ПЛ. Модифікація Б-24-БМ відрізнялася довжиною ствола 56 калібрів та наявністю вільної труби, тобто. легкознімного ствола-моноблока, що замінюється, як лейнер, в корабельних умовах. Установками Б-24 (Б-24-ПЛ) озброювалися підводні човни типів «Л», «Д» (після переозброєння), «С» та «К», а установками Б-24-БМ — тральщики типів «Фугас» та «Володимир Полухин», сторожові кораблі, мінні загороджувачі, озброєні судна та інших. Такі гармати також встановлювалися стаціонарно у берегових батареях. Установка Б-24-ПЛ забезпечувалася прицілом ПЛ, а Б-24-БМ — прицілом ЛБ-13-1.

Кораблі, озброєні 100-мм корабельною гарматою Б-24

Зброя схожа за ТТХ та часом застосування

Див. також

Примітки

Коментарі
Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 100-мм корабельна гармата (Б-24)

Література

  • Платонов А. В. Энциклопедия советских подводных лодок 1941—1945. — М.: АСТ, 2004. — С. 442—445. — 592 с. — 3000 экз. — ISBN 5-17-024904-7.
  • Широкорад А. Б. Энциклопедия отечественной артиллерии / Под общ. ред. А. Е. Тараса. — Мн.: «Харвест», 2000. — 1156 с. — (Библиотека военной истории). — ISBN 9-85433-703-0.