Кінуренова кислота (KYNA) — один з продуктів нормального метаболізму амінокислоти L-триптофану, нейроактивна речовина. Виявляє антиекситотоксичні та антиконвульсантні властивості, за механізмом дії — антагоніст збуджуючих нейрорецепторів. Завдяки вказаним властивостям, може використовуватись при терапії нейрологічних патологій. В свою чергу, підвищена концентрація кінуренової кислоти в організмі є симптомом ряду патологічних станів.
Кінуренова кислота була відкрита в 1853 році німецьким хіміком Юстусом фон Лібіхом в сечі собаки, завдяки чому і отримала таку назву.[1]
В організмі кінуренова кислота безпосередньо синтезується з L-кінуреніна в реакції, що каталізується ферментом кінуренін-оксоглутарат трансаміназою.
Механізми дії
KYNA найбільш активно діє на три рецептори:
Як неконкурентний антагоніст гліцинового сайту NMDA-рецептора
Окрім того, кінуренова кислота здатна зв'язуватися з субодиницею GluR2 АМРА-рецептора, виявляючи при цьому властивості слабкого конкурентного антагоніста.[5]
Роль в патологічних станах
Висока концентрація кінуренової кислоти в організмі спостерігається при кліщовому енцефаліті, шизофренії, та розладах, пов'язаних з інфікуванням ВІЛ. В усіх цих випадках підвищення концентрації речовини в організмі супроводжується розвитком психопатичних симптомів.
Механізми, що включають підвищений рівень кінуренової кислоти в мозку, були запропоновані для пояснення розвитку шизофренії: основним механізмом дії в цій гіпотезі є вплив речовини на допамінову сигнальну систему в середньому мозку. Таким чином, згідно з даною гіпотезою, впливаючи одночасно на активність допамінової системи та на NMDA-рецептори, каїнова кислота поєднує допамінову та глутаматну теорії генезису шизофренії.[6][7]
Також висока концентрація кінуренової кислоти в сечі може бути ознакою деяких типів розладу метаболізму, наприклад піроксидинового дефіциту або дефіциту ферменту кінуренінази.
При зниженні концентрації кінуренової кислоти в мозку піддослідних мишей тварини демонструють значне покращення когнітивних функцій.[8]
↑Wang J, Simonavicius N, Wu X, Swaminath G, Reagan J, Tian H, Ling L (2006). Kynurenic acid as a ligand for orphan G protein-coupled receptor GPR35. J. Biol. Chem. 281 (31): 22021—8. doi:10.1074/jbc.M603503200. PMID16754668.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
↑Prescott C, Weeks AM, Staley KJ, and Partin KM (2006). Kynurenic acid has a dual action on AMPA receptor responses. Neurosci Lett. 402 (1-2): 108—12. doi:10.1016/j.neulet.2006.03.051.
↑Erhardt S, Schwieler L, Nilsson L, Linderholm K, Engberg G (2007). The kynurenic acid hypothesis of schizophrenia. Physiol. Behav. 92 (1–2): 203—9. doi:10.1016/j.physbeh.2007.05.025. PMID17573079.
↑Erhardt S, Schwieler L, Engberg G (2003). Kynurenic acid and schizophrenia. Adv. Exp. Med. Biol. 527: 155—65. PMID15206728.
