Кінешма

Кінешма
Кинешма
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Івановська область
Код ЗКАТУ: 24405
Код ЗКТМО: 24705000001
Основні дані
Перша згадка: 1429
Статус 1777
Населення 86 067 (2014)
Площа 49 км²
Поштові індекси 155800 - 155819
Телефонний код +7 49331
Географічні координати: 57°27′ пн. ш. 42°09′ сх. д. / 57.45° пн. ш. 42.15° сх. д. / 57.45; 42.15
Висота над рівнем моря 110 м
Влада
Вебсторінка admkineshma.ru
Мапа
Кінешма (Росія)
Кінешма
Кінешма

Мапа


CMNS: Кінешма у Вікісховищі

Кінешма (рос. Кинешма) — місто в Івановській області Росії.

Розташовано на правому березі річки Волга (Горьковське водосховище), за 400 км на північний схід від Москви, за 100 км від міста Іваново.

Назва

Скоріш за все назва походить з фіно-угорських мов, а саме від протофінопермського кореня *känз, слова з яким і нині зустрічаються у марійських мовах. Приміром, марійське слово кинє (лукомар. кыне) перекладається як конопля.[1]

Історія

Кінешма, Волзький бульвар
Кінешма, у центрі міста
Кінешма, собор
На вулицях міста

Точна дата заснування Кінешми невідома. Перші письмові згадки належать до 1429 року, коли її зруйнували татари[2][3].

У 1504 та 1539 роках Кінешма згадується як сільське поселення.

1616 року Кінешма стала повітовим центром[2].

1708 року Кінешма була приписана до Архангелогородської губернії, 1719 — до Ярославської провінції Санкт-Петербурзької губернії, з 1727 — у складі Московської губернії[2][3]. 1777 року Кінешма отримала статус міста й повітового центру Костромської губернії[3].

1871 року в місті з'явилась залізниця, що поєднала Кінешму з Москвою.

30 березня 1967 року було розпочато будівництво заводу «Автоагрегат», який первинно був філією Московського заводу малолітражних автомобілів (МЗМА, у подальшому — АЗЛК). 1986 року було розпочато будівництво залізнично-автомобільного мосту через Волгу, який було завершено тільки 2003 і лише в автомобільному варіанті.

Храми міста

Відомі особи

Міста-побратими

Примітки

  1. Матвеев А. К. (2015). Субстратная топонимия Русского Севера. IV. Топонимия мерянского типа. Т. 4. Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та. с. 156—157. (рос.)
  2. а б в Балашов Л. М. . Кинешма прежде и теперь. Историко-краеведческий очерк. — Кінешма, 1999. — 72 с.
  3. а б в Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)
  4. Информация о связях города Кинешмы с другими городами. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 4 січня 2015.

Література

  • Мезенин М. Г. . Город Кинешма. — Іваново : Ивановское кн. изд-во, 1953. — 68 с. — 5000 прим.
  • Мезенина Н., Михайлов Я. Кинешма: Путеводитель-очерк. — Ярославль : Верхне-Волжское кн. изд-во, 1971. — 80 с.

Посилання