Кюї Цезар Антонович

Кюї Цезар Антонович
фр. César Cui
рос. Це́зарь Анто́нович Кюи́
Основна інформація
Дата народження18 січня 1835(1835-01-18)[1][2][…]
Місце народженняВільнюс, Російська імперія[2][3][4]
Дата смерті24 березня 1918(1918-03-24)[5] (83 роки)
Місце смертіПетроград, Російська СФРР[6][4]
Причина смертіінсульт
ПохованняТихвінське кладовищеd
Громадянство Російська імперія
Професіїкомпозитор, військовий інженер, письменник, офіцер, піаніст, музичний критик, військовослужбовець, інженер, критик, музикознавець
ОсвітаМиколаївське інженерне училище[d]
ВчителіСтаніслав Монюшко[3][7]
Інструментифортепіано
Жанриопера
Magnum opusMateo Falconed, Feast in Time of Plagued, Mademoiselle Fifid, Кавказький бранецьd і Син мандаринаd
ЧленствоМогутня купка і Бєляєвський гурток
ЗакладМихайлівська військова артилерійська академія
Нагороди
Орден Святого Олександра Невського Орден Святого Володимира Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня командор ордена Почесного легіону
У шлюбі зневідомо
Брати, сестриAleksandr Kyuid
CMNS: Файли у Вікісховищі
Цезар Кюї, 1913 р.

Цезар Антонович Кюї (уроджений Цезарій-Веніамін Кюї, Cesarius-Benjaminus Cui; 6 (18) січня 1835, Вільнюс — 13 березня 1918, Санкт-Петербург) — російський композитор та музичний критик, член «Могутньої купки» і Бєляєвського гуртка, професор військової фортифікації, інженер-генерал.

Біографія

Народився у Вільні у родині французького, польського й литовського походження. У 1851 році вступив до інженерного училища, 1855 року був проведений в офіцери, а в 1857 році закінчив Миколаївську інженерну академію. Залишений при ній репетитором топографії, потім викладачем фортифікації, з 1878 року — на посаді професора одночасно в трьох військових академіях: генерального штабу, інженерної та артилерійської.

Як композитор Кюї публічно дебютував в концерті імператорського музичного товариства 14 грудня 1860 року, де було виконано його скерцо, присвячене дружині Мальвіні Рафаїлівні Бамберг. Значний вплив на долю Кюї зіграло його знайомство з Балакірєвим (1857) та іншими учасниками майбутньої «могутньої купки» — Мусоргським (1857), Римським-Корсаковим (1861) і Бородіним (1864), а також з Даргомижським (1857). Пізніше Цезар Кюї брав участь у Біляєвському гуртку. У 1896—1904 роках Кюї був головою петербурзького відділення, а 1904 року обраний почесним членом Імператорського Російського Музичного Товариства.

Помер у Санкт-Петербурзі, похований в Олександро-Невській лаврі.

Творчий доробок

Творчій доробок Ц.Кюї як композитора включає:

  • 14 опер, зокрема «Син мандарина» (1859), «Вільям Раткліфф» (1869), «Анджело» (1875), «Сарацин» (1898), «Капітанська дочка» (1909),
  • 4 дитячі опери («Сніговий богатир» (1904); «Червона Шапочка» (1911); «Кіт у чоботях» (1912); «Іванко-дурник» (1913);
  • твори для оркестру, камерних інструментальних ансамблів, фортепіано, скрипки, віолончелі;
  • хори, вокальні ансамблі,
  • романси (понад 250), серед яких найвідомішими є «Сожжённое письмо», «Царскосельская статуя» (слова О. С. Пушкіна), «Эоловы арфы» (слова А. М. Майкова) та інші.

Окрім того Ц. Кюї є автором ряду статей з музики та фортифікацій.

Література

  • Бернандт, Г. Б. Словарь опер впервые поставленных или изданных в дореволюционной России и в СССР, 1736—1959. Москва: Советский композитор, 1962.
  • Mercy-Argenteau, (La Comtesse de), César Cui: esquisse critique. Paris: Fischbacher, 1888.
  • Edward Wrocki, Cezary Cui. Życie i działalność. 1835—1918. Warszawa 1925.Nakład Rytmu.
  • Назаров, А. Ф. Цезарь Антонович Кюи. Moskva: Muzyka, 1989.
  • Neef, Sigrid. Handbuch der russischen und sowjetischen Oper. 1. Aufl. Kassel: Bärenreiter, 1989, c1985.
  • Neef, Sigrid. Die Russischen Fünf: Balakirew, Borodin, Cui, Mussorgski, Rimski-Korsakow. Berlin: E. Kuhn, 1992.
  • Norris, Geoffrey and Neff, Lyle. "Cui, César [Kyui, Tsezar' Antonovich], " Grove Music Online. Ed. L. Macy. (Accessed 26 November 2005), <http://www.grovemusic.com [Архівовано 21 липня 2007 у WebCite]> (Subscription required)
  • Стасов, В. В. «Цезарь Антонович Кюи: биографический очерк» Артист, no. 34 (1894); Перепеч. и ред. в Избранные сочинение: живопись, скульптура, музыка. В трех томах. Т. 3. Москва: Искусство, 1952, с. 387—408.

Примітки

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б М. Cui, Cesar // A Dictionary of Music and Musicians (A.D. 1450-1889): by eminent writers, English and foreign with illustrations and woodcuts / G. Grove, John Alexander Fuller Maitland — London: Macmillan Publishers, 1900. — Vol. 4. — P. 601.
  3. ↑ а б в Э. Кюи // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 714–716.
  4. ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  5. ↑ Encyclopædia Britannica
  6. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119224151 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  7. ↑ Кюи, Цезарь Антонович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1896. — Т. XVII. — С. 164.

Посилання