Кульша

Кістки кульшової ділянки
Деталі
Ідентифікатори
Латинаcoxa
Грецькаισχίο
MeSHD006615
TA98A01.2.08.005 і A01.1.00.034
TA2316 і 158
FMA24964
Анатомічна термінологія

Ку́льша[1] (лат. coxa) — в анатомії хребетних місце з'єднання нижньої кінцівки з тулубом. Частину кульші утворюють три кістки таза, які в дорослих зростаються в одну тазову кістку (що також називається кульшовою). У цій ділянці розташований кульшовий суглоб, що сполучує тазову кістку зі стегновою.

Термін

У багатьох словниках слово кульша (від лит. kulše)[2] наводиться як рідковживаний синонім до слова стегно[3][4]. У чотиримовному словнику анатомічної термінології В. Г. Черкасова термін кульша використовується як український відповідник латинському coxa, англ. hip і рос. верхняя часть бедра[1]. Слово coxa у сучасному значенні вживав Цельс, але пізніше Пліній Старший — у значенні «тазова кістка»[5]. В анатомії комах coxa — тазик, перший від основи членик ноги (другий — вертлюг, третій — стегно, четвертий — голінка, п'ятий — лапка).

Анатомія

Рентгенограма нормальної кульші.
Ацетабулярний кут (ліворуч) і сагітальний кут входу кульшової западини.

Ділянка

Кульшова ділянка (regio coxae) — ділянка тіла, що розташована латерально і вентрально щодо сідничної ділянки, каудально щодо клубового гребеня і краніально щодо великого вертлюга стегнової кістки[6].

Суглоб

Докладніше: Кульшовий суглоб

Суглобові кути

  • Ацетабулярний кут, поперечний кут входу кульшової западини чи кут Шарпа[7] — кут між лінією, проведеною між верхнім і нижнім краєм кульшової западини (acetabulum) і горизонтальною площиною; у нормі становить 51° у новонароджених і 40° у дорослих. Від нього залежать латеральне закриття западиною головки стегнової кістки і деякі інші параметри[8].
  • Сагітальний кут входу кульшової западини — кут між лінією, проведеною між верхнім і нижнім краєм кульшової западини і сагітальною площиною. У нормі становить 7° у новонароджених і до 17° у дорослих[8].
  • Центрально-крайовий кут, кут Віберга — кут між вертикальною лінією і лінією, проведеною від центру головки стегнової кістки до найбільш латеральної частини западини[9] на фронтальній рентгенограмі[10].
  • Вертикально-центральний кут чи кут VCA — кут, утворений вертикальною лінією (V), лінією між центром головки стегна (C, caput) і переднім (A, anterior) краєм щільного покриву субхондральної кістки злегка дозаду від переднього краю кульшової западини на рентгенограмі, отриманій під «псевдокутом» (латеральною проєкцією, повернутою на 25° до фронтального положення)[10].
  • Кут суглобового хряща, кут AC, ацетабулярний індекс[11] чи кут Гільгенрайнера (на честь німецького ортопеда Г. Гільгенрайнера[de]) — кут, утворений паралеллю до склепіння кульшової западини[12] і горизонтальною площиною[9] чи лінією, що з'єднує кут трикутного хряща і латеральний край западини[13]. У нормі він становить у середньому 20° (коливаючись між 18° і 25°) у дітей 11-24 місяців[14]. З віком кут поступово зменшується[15]. Запропоновані порогові значення для аномального збільшення:
  • 30° — до 4-місячного віку[16].
  • 25° — до 2-річного віку[16].

Шийково-діафізарний кут

Зміни у трабекулярному рисунку внаслідок аномального шийково-діафізарного кута. Coxa valga приводить до більшого тиснення трабекул, coxa vara — до більшого натяження[17].

Кут між поздовжніми осями шийки і тіла (діафіза) стегнової кістки називається шийково-діафізарним кутом (angulus centrum-collum-diaphysis, скорочено CCD). У нормі (coxa norma) він становить приблизно 150° у новонароджених і 120—126° у дорослих[17].

Аномально малий кут називається coxa vara, аномально великий — coxa valga. Оскільки зміни у формі стегна зачіпають і коліна, coxa valga часто поєднується з genu varum, а coxa vara — з genu valgum[18].

М'язи і рухи

Кульшові м'язи діють у трьох взаємно перпендикулярних головних осях, які проходять через центр головки стегна, уможливлюючи три ступені свободи в трьох парах основних напрямків: згинання і розгинання в сагітальному напрямку (вперед-назад); пронація і супінація (вздовж стегна); абдукція й аддукція в поперечному напрямку (ліво-право)[19]; і комбінація цих рухів (тобто циркумдукція, складний рух, у якому нога описує поверхню неправильного конуса)[20].

Деякі з цих м'язів беруть участь у рухах суглобів хребта чи колінного суглоба, що пов'язане з віддаленням від кульшового суглоба місць їхнього початку (прикріплення)[21][22]. Окрім того, нижній близнюковий, верхній близнюковий і внутрішній затульний м'язи разом іноді називаються «триголовий м'яз кульші» (triceps coxae), причому перші два допомагають роботі останнього[23].

Рух кульшового суглоба, таким чином, виконується такими групами м'язів (у порядку зменшення важливості)[22][19]:

  • Пронація (30° при розігнутому, 50° при зігнутому суглобі): великий сідничний, квадратний стегна, внутрішній затульний; задні волокна середнього сідничного і малого сідничного; клубово-поперековий (у тому числі великий поперековий від хребта); зовнішній затульний; великий привідний, довгий привідний, короткий привідний і малий привідний; грушоподібний і кравецький. Клубово-стегнова зв'язка обмежує пронацію і розгинання, тому суглоб обертається дозовні на більший градус у зігнутому положенні.
  • Супінація (40°): передні волокна середнього сідничного і малого сідничного; м'яз-натягувач широкої фасції стегна; частина великого привідного, прикріплена до привідного горбка; і при відведенні ноги, також гребінний м'яз.
  • Розгинання (20°): великий сідничний (при порушенні функції вставання із сидячого положення неможливе, але зберігається можливість стояння і ходіння); дорсальні волокна середнього сідничного і малого сідничного; великий привідний; грушоподібний. Окрім того, в розгинанні беруть участь такі м'язи стегна: півперетинчастий, півсухожилковий, і довга головка двоголового м'яза стегна. Максимальне розгинання обмежується клубово-стегновою зв'язкою.
  • Згинання (140°): м'язи-згиначі стегна: клубово-поперековий (з великим поперековим від хребта); натягач широкої фасції стегна, гребінний, довгий привідний, короткий привідний, тонкий, прямий м'яз стегна і кравецький. Максимальне згинання обмежується місцем дотику стегна до грудей.
  • Абдукція чи відведення (50° при розігнутому суглобі, 80° при зігнутому): середній сідничний; натягач широкої фасції стегна; великий сідничний з його кріпленням до фасції; малий сідничний; грушоподібний; внутрішній затульний. Максимальне відведення обмежується шийкою стегна в місці її впирання в бокову частину таза. Коли стегно зігнуте, зіткнення шийки з тазом віддаляється, уможливлюючи відведення на більший кут.
  • Аддукція чи приведення (30° при розігнутому суглобі, 20° при зігнутому): великий привідний з малим привідним; довгий привідний, короткий привідний, великий сідничний з його кріпленням до сідничної горбистості; тонкий; гребінний, квадратний стегна; зовнішній затульний; півсухожилковий. Максимальне приведення обмежується впиранням одного стегна в друге. Окрім того, впирання може уникнути відведенням другої ноги, або згинанням/розгинанням кульшового суглоба однієї з ніг, щоб вони переміщалися в різних площинах і не стикалися.

Клінічне значення

З поширених травм у цій ділянці — перелом шийки стегна[24]. Симптоми включають біль у кульші, особливо при русі, і вкорочення ноги[24]. У випадку перелому шийки стегна, а також деяких захворювань (напр. остеоартроз), суглоб може бути замінений протезом (ендопротезування кульшового суглоба). Біль у кульші може мати різні причини, наприклад, бути пов'язаним з люмбаго.

Статевий диморфізм і культурне значення

У людей, на відміну від інших тварин, кістки кульші істотно розрізняються в різних статей. Кульші жінок стають ширшими під час статевого дозрівання[25], що пов'язане як з особливостями будови тазових кісток, так і з більшим розставленням стегнових.

Жіночі кульші здавна пов'язувалися як з плодючістю, так і зі загальним проявленням сексуальності. Оскільки широкий таз полегшує дітонародження і служить ознаком статевої зрілості, кульші тисячоліттями розглядалися як приваблива риса в жіночому тілі. Багато класичних жіночих поз у скульптурі, живопису чи фотографії (напр. «Велика одаліска») увиразнюють розміри їхніх кульш. Відповідно і жіноча мода століттями прагнула покроєм костюму притягнути увагу до окружності кульш власниці.

Примітки

  1. ↑ а б Черкасов В. Г. та ін. Частини тіла людини // Міжнародна анатомічна термінологія (латинські, українські, російські та англійські еквіваленти) / Під ред. проф. В. Г. Черкасова. — Вінниця : Нова книга, 2010. — P. 13.
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  3. ↑ Кульша // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Кульша // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. ↑ Diab, Mohammad (1999). Lexicon of Orthopaedic Etymology. Taylor & Francis. ISBN 90-5702-597-3. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 2 травня 2020. (англ.)
  6. ↑ hip region. MediLexicon. Архів оригіналу за 2 серпня 2018. Процитовано 2 серпня 2018.
  7. ↑ Saikia KC, Bhuyan SK, Rongphar R (July 2008). Anthropometric study of the hip joint in northeastern region population with computed tomography scan. Indian J Orthop. 42 (3). Figure 2. doi:10.4103/0019-5413.39572. PMC 2739474. PMID 19753150.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ а б Thieme Atlas of Anatomy (2006), Page 379 [Архівовано 16 травня 2020 у Wayback Machine.]
  9. ↑ а б Page 131 [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.] in: Whitehouse, Richard (2006). Imaging of the hip & bony pelvis: techniques and applications. Berlin: Springer. ISBN 978-3-540-20640-8.
  10. ↑ а б [1] [Архівовано 2011-07-24 у Wayback Machine.] Chosa, E.; Tajima, N. (2003). Anterior acetabular head index of the hip on false-profile views. New index of anterior acetabular cover. The Journal of Bone and Joint Surgery. British Volume. 85 (6): 826—829. doi:10.1302/0301-620X.85B6.14146. PMID 12931799.
  11. ↑ Page 309 [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] in: Jeffrey D. Placzek, David A. Boyce (2016). Orthopaedic Physical Therapy Secrets - E-Book (вид. 3). Elsevier Health Sciences. ISBN 9780323286831.
  12. ↑ Setia, Rahul; Gaillard, Frank. Developmental dysplasia of the hip. Radiopaedia. Архів оригіналу за 22 лютого 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  13. ↑ Windhagen, H.; Thorey, F.; Kronewid, H.; Pressel, T.; Herold, D.; Stukenborg-Colsman, C. (2005). The effect of functional splinting on mild dysplastic hips after walking onset. BMC Pediatrics. 5 (1). Figure 2. doi:10.1186/1471-2431-5-17. PMC 1166563. PMID 15958160.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ Page 217 [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] in: Frederic Shapiro (2002). Pediatric Orthopedic Deformities. Elsevier. ISBN 9780080538563.
  15. ↑ Frank Gaillard. Acetabular angle. Radiopaedia. Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 1 березня 2018.
  16. ↑ а б Page 942 [Архівовано 1 серпня 2020 у Wayback Machine.] in: Brian D. Coley (2013). Caffey's Pediatric Diagnostic Imaging (вид. 12). Elsevier Health Sciences. ISBN 9781455753604.
  17. ↑ а б Thieme Atlas of Anatomy (2006), p 367
  18. ↑ Platzer, 2004, с. 196
  19. ↑ а б Thieme Atlas of Anatomy (2006), p 386
  20. ↑ Platzer, 2004, с. 200
  21. ↑ Platzer, 2004, с. 244—246
  22. ↑ а б Platzer (2004), pp 244—246
  23. ↑ Platzer (2004), p 238
  24. ↑ а б Hip Fractures. OrthoInfo - AAOS. April 2009. Архів оригіналу за 29 June 2017. Процитовано 27 вересня 2017. (англ.)
  25. ↑ Reproductive Anatomy and Physiology. The Harriet and Robert Heilbrunn Department of Population and Family Health. Архів оригіналу за 15 жовтня 2019. Процитовано June 2009.

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кульша