|
Куликов Олександр Петрович
Олекса́ндр Петро́вич Кулико́в (10 лютого 1955) — радянський хокеїст, український тренер. Головний тренер національної збірної України (2012—2013) та низки клубів Угорщини, Іспанії, Румунії й України[1]. Кар'єра гравцяВихованець єкатеринбурзької школи хокею. Дебютував у сезоні 1972—1973 вищої ліги СРСР, граючи за свердловський «Автомобіліст». До 1980 року виступав за свердловські клуби («Автомобіліст» і СКА). 1977 року Олександр Куликов разом із командою «Автомобіліста» піднявся з другої ліги до еліти. 1980 року виступав за «Прогрес» (м. Глазов) з третьої ліги. Протягом 1981—1988 років — гравець київського «Сокола». Із ним О. Куликов став бронзовим призером чемпіонату СРСР (сезон 1984—1985) та фіналістом кубку Шпенглера (1986 рік). Один сезон передавав свій досвід молодим українським хокеїстам у команді ШВСМ, а в 1989 році продовжив свою кар'єру за кордоном. У цей час захищав кольори угорських команд «Лехел» та «Тиса Волан», британських клубів з Кінгстон-апон-Галла, Ренфрю і Біллінгема. Кар'єра тренераПротягом 1989—1993 років був граючим тренером в угорському «Лехлі». У сезоні 1996—1997 років Олександр Куликов уперше став головним тренером — угорського «Тиса Волан». Як головний тренер він очолював низку європейських клубів: «Сокіл», «Беркут» (два — Київ), «Віторія-Гастейс» (Віторія Гастейс, Іспанія), «Хака» (Хака, Іспанія), «Стяуа Рейнджерс» (Бухарест), «Донбас» (Донецьк), «Білий Барс» (Біла Церква), «Донбас» (Донецьк). Також Олександр Куликов був головним тренером і помічником тренера національної збірної України (сезони 1999—2000, 2000—2001, 2012—2013) та юніорської збірної з хокею (сезони 1998—1999, 1999—2000, 2000—2001, 2001—2002). Протягом 2014—2016 років — старший радник у команді «Привиди Пітерборо»[en] У сезоні 2017—2018 років Олександр Куликов керує юніорами ХК «Донбас» (з 2014 року клуб базується в м. Дружківка). Визначні досягнення у тренерській діяльностіКлубиЧемпіон СЄХЛ (2000, 2001), володар Кубка СЄХЛ (2001) — «Беркут». Володар Кубка короля Іспанії (2007) — «Хака». Володар Кубка Румунії (2009) — «Стяуа Рейнджерс». Дворазовий чемпіон України: Срібний призер Чемпіонату України ПХЛ — «Білий Барс»[3]. Збірні УкраїниДосягнення головного тренера молодіжної збірної України: чемпіон світу у групі В у 1999 році — вихід до Еліти. Досягнення головного тренера національної збірної: 10-е місце в групі А (2001). Переможець кваліфікаційного раунду зимових Олімпійських ігор 2002. Примітки
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
