|
Кублицька-Піоттух Олександра Андріївна
Олександра Андріївна Кублицька-Піоттух, уроджена Бекетова (6 (18) березня 1860, Харків, Російська імперія — 25 лютого 1923, Петроград, РРФСР, СРСР) — російська перекладачка і літераторка. Мати поета Олександра Олександровича Блока . БіографіяНародилася 1860 року в сім'ї вченого-ботаніка та організатора науки, професора Андрія Бекетова (1825—1902). Мати — Єлизавета Григорівна, до шлюбу Кареліна (1834—1902) — перекладачка. Сестра перекладачки та поетеси Марії Бекетової та поетеси, письменниці й перекладачки Катерини Краснової. У січні 1879 року одружилася з Олександром Львовичем Блоком (1852—1909), юристом, професором Варшавського університету. У листопаді 1880 року в родині народився син Олександр, майбутній поет. Після народження сина Олександра Андріївна розірвала стосунки з чоловіком, причиною чого був його важкий характер[5][6]. В 1889 році їй вдалося домогтися указу Синоду про розірвання шлюбу з першим чоловіком, і вона стала дружиною гвардійського офіцера Франца Феліксовича Кублицького-Піоттуха[7]. Восени 1907 року разом із другим чоловіком, який отримав нове призначення, поїхала до Ревеля (нині — Таллін в Естонії). Тяжко переживала розлуку із сином, своє нове оточення сприймала як чуже. Назад до Петербурга Кублицькі-Піоттух повернулися восени 1911 року. У 1896 року в Олександри виявилися ознаки психічного розладу, включаючи напади епілептичного характеру. Був виявлений порок серця, що сильно розвинувся. З часом хворобливі прояви посилювалися. У зв'язку з загостреннями нервової хвороби з «психічним ухилом», у 1910 та 1917 роках по кілька місяців перебувала в санаторіях[7]. У січні 1920 року помер її чоловік. 7 серпня 1921 року помер син. 25 лютого 1923 року померла сама Олександра Андріївна. Була похована на Смоленському православному цвинтарі Петрограда поряд із могилою сина. У 1944 році її прах одночасно з прахом Олександра Блока були перепоховані на Літераторських містках Волковського цвинтаря[8] . Стосунки з синомСин займав центральне місце у житті Олександри Андріївни. У ранні роки вона здійснювала на нього величезний вплив. Олександра Андріївна познайомила сина з такими поетами, як Яків Полонський та Афанасій Фет, Шарль Бодлер та Поль Верлен, зацікавила творчістюАполлона Григор'єва та Володимира Соловйова. Разом вони осягали нові віяння в поезії та філософії, обговорювали політичні новини та суперечки[9][7]. Син, у свою чергу, відчував міцний духовний зв'язок із матір'ю і ставився до неї з глибокою довірою. Саме їй першою він читав свої вірші, довіряв серцеві пориви, знаходячи у неї розуміння та підтримку. Під час спілкування матері та сина віковий бар'єр між ними практично не відчувався. Ні з ким іншим у нього не було такої духовної близькості та внутрішньої схожості. «Ми з мамою — майже одне й те саме…» — говорив Блок[6], а літературознавець зробив висновок[9]:
Літературна діяльність У молодості Олександра Андріївна писала багато віршів, але вважала їх слабкими і такими, що не мають значення. Перші її публікації — вірші для дітей у журналах «Сімейні вечори» та «Іграшка». Систематично перекладати на замовлення і друкувати почала вже після другого шлюбу. Перекладала прозу Оноре де Бальзака, Альфонса Доде, Еміля Золя, Гі де Мопассана, Марселя Прево, Гюстава Флобера, Еркмана-Шатріана . Нею перекладалися вірші Шарля Бодлера, Поля Верлена, Віктора Гюго, Сюллі-Прюдома, Франсуа Коппе Альфреда де Мюссе, Жюля Верна та інших. Деякі її переклади опубліковані за редакцією та з передмовою Олександра Блока . Написала найпопулярнішу біографію Михайда Ломоносова . Займалася редакторською роботою, писала рецензії. Переклади, виконані Кублицькою-Піоттух, видаються аж до теперішнього часу. Генеалогія
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
