Крістіна Паскаль

Крістіна Паскаль
фр. Christine Pascal
президент Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження29 листопада 1953(1953-11-29)
Місце народженняЛіон, Франція
Дата смерті30 серпня 1996(1996-08-30) (42 роки)
Місце смерті
Гарш, О-де-Сен, Франція
ПохованняПер-Лашез Редагувати інформацію у Вікіданих і Grave of Pascald Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоФранція Франція→Швейцарія Швейцарія
Професіяакторка, режисерка, сценаристка
Alma materRegional Conservatory of Lyond Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1973 — 1996
IMDbID 0664243 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди та премії
Крістіна Паскаль у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Паскаль.

Крісті́на Паска́ль (фр. Christine Pascal; 29 листопада 1953, Ліон, Франція — 30 серпня 1996, Гарш, О-де-Сен, Франція) — французька і швейцарська акторка, кінорежисерка і сценаристка.

Біографія

Крістіна Паскаль народилася 29 листопада 1953 року в Ліоні, адміністративному центрі департаменту Рона. Навчалася в Регіональній консерваторії в Ліоні. У 1974 році дебютувала як акторка у режисера Бертрана Таверньє в детективі «Годинникар із Сен-Поля», екранізації відомого роману Жоржа Сіменона.

У 1975-му Крістіна зіграла роль Емілі в історичній драмі Таверньє «Нехай розпочнеться свято» разом з Філіппом Нуаре і була номінована на французьку національну кінопремію «Сезар» як найкраща акторка другого плану.

Паскаль знімалася також у фільмах таких відомих режисерів, як Клод Міллер («Найкращий спосіб маршування», 1976), Анджей Вайда («Панночки з Вілько», 1979), Ів Буассе («Травесті», 1988, та «Посмішка», 1994), Жак Одіар («Дивися, як падають люди», 1994) та ін.

У 1979 році Крістіна Паскаль дебютувала як режисерка, знявши фільм «Фелісіті». Вона ж написала сценарій і зіграла у стрічці головну роль. Наступними режисерськими роботами Паскаль стали фільми «Хвойда» (1984) з Ізабель Юппер, «Занзібар» (1989) і романтична комедія «Техніка подружньої зради» (1995), остання робота Паскаль в кіно. Попри те, що як режисерка Паскаль зняла лише 6 фільмів, один з них, драма 1992 року «І маленький принц сказав» (з Рішаром Беррі і Анемон у головних ролях), що номінувався у 1993-му на «Сезара» і отримав Приз Луї Деллюка, вважається справжнім шедевром.

Особисте життя

У 1978 році Крістін Паскаль познайомилася зі швейцарським продюсером і сценаристом Робером Бонером і в 1982-му вийшла за нього заміж, отримавши швейцарське громадянство[1].

Крістін Паскаль загинула 30 серпня 1996 року, у віці 42 років[2]. Вона проходила лікування в психіатричній клініці в передмісті Парижа Гарші, коли вирішила накласти на себе руки і викинулася з вікна[3]. Похована Паскаль на кладовищі Пер-Лашез.

Фільмографія (вибіркова)

Акторка
Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1974 ф Годинникар із Сен-Поля L'horloger de Saint-Paul Ліліан Торріні, подруга Бернара
1974 ф Двері Лувра Les guichets du Louvre Жанна
1975 ф Нехай розпочнеться свято Que la fête commence... Емілі
1975—1990 с Сінема 16 Cinéma 16 Ізібель
1976 ф Найкращий спосіб маршування La meilleure façon de marcher Шанталь
1977 ф Розпещені діти Des enfants gâtés Анна Торріні
1977 ф Обвинувач L'imprécateur Бетті Сен-Ремі
1977 ф Індійці ще далеко Les indiens sont encore loin Ліза
1978 ф Шкарпетка з подарунками Chaussette surprise Жульєтта
1979 ф Стирається усе On efface tout Анна Глізер
1979 ф Фелісіті Félicité Фелісіті
1979 ф Панночки з Вілько Panny z Wilka Туніа
1979 ф Пако — страховик Paco el seguro Марія
1980 ф Остання дорога Le chemin perdu Ліза
1981 с У хорошій олії Au bon beurre Жозетта
1981 тф Будинок в парку Das Haus im Park Симона
1983 ф Кохання з першого погляду Coup de foudre Сара
1983 ф Відмовка Faux fuyants кінорежисерка
1983 тф Вона хоче знімати кіно Elle voulait faire du cinéma Аліса Гай-Блаші
1985 ф Пекельний потяг Train d'enfer Ізабель
1985 ф Підпис Шарлотти Signé Charlotte Крістіна
1985 ф Ельза, Ельза Elsa, Elsa "справжня" Ельза
1986 ф Близько півночі Round Midnight Сільвія
1987 ф Гран Шман Le grand chemin Клер, мати Луї
1987 ф Присягаюся... пане суддя! Promis... juré! Мадлен
1988 ф Травесті La travestie Крістіна
1988 ф Колір вітру La couleur du vent Елен Плазі
1989—2006 с Комісар Наварро Navarro Сільвія Ріветт
1990 ф Шостий палець Le sixième doigt Вівіан
1990 кф Острів A Ilha Лінда Волш
1991 ф Суцільний обман Rien que des mensonges Ліз
1992 тф Дружина коханця La femme de l'amant Летиція
1994 ф Патріоти Les patriotes Лоренс
1994 ф Посмішка Le sourire Шанталь
1994 ф Дивися, як падають люди Regarde les hommes tomber Сандрін
Режисер і сценарист
Рік Назва українською Оригінальна назва Режисер Сценарист
1979 Фелісіті Félicité Так Так
1984 Хвойда La garce Так Так
1989 Занзібар Zanzibar Так Так
1992 І маленький принц сказав Le petit prince a dit Так Так
1992 Ось, що не працює Aquí, el que no corre… vuela Так
1977 Розпещені діти Des enfants gâtés Так
1995 Техніка подружньої зради Adultère, mode d'emploi Так Так

Визнання

Нагороди та номінації Крістіни Паскаль[4][5]
Рік Категорія/Нагорода Фільм Результат
Премія Сезар
1976 Найкраща акторка другого плану Нехай розпочнеться свято Номінація
1993 Найкращий фільм І маленький принц сказав Номінація
Приз Луї Деллюка
1992 Найкращий фільм І маленький принц сказав Перемога
Монреальський кінофестиваль
1992 Найкращий сценарій І маленький принц сказав (з Робером Бонером) Перемога

Примітки

  1. ↑ Lefort, Gérard; Seguret, Olivier. Christine Pascal nous abandonne.L'actrice de «Que la fête commence» et réalisatrice du «Petit Prince a dit» s'est suicidée vendredi. Elle avait 42 ans. Libération (фр.). Процитовано 22 березня 2023.
  2. ↑ Jean Butin. Ces lyonnaises qui ont marqué leur temps // Éditions lyonnaises d'art et d'histoire. — Lyon, 2009. — Листопад. — P. 259-264. — ISBN 284147092X.
  3. ↑ Christine Pascal nous abandonne. Libération. 3 septembre 1996.
  4. ↑ Нагороди та номінації Крістіни Паскаль на сайті IMDb(англ.)
  5. ↑ Christine Pascal: Ses récompenses et nominations [Архівовано 17 травня 2015 у Wayback Machine.] на AlloCiné (фр.)

Посилання