Кріотерапевтична камера при -110 ° СПацієнт кріотерапії під час підготовки до лікування у кріотерапевтичній камеріСучасна кріотерапевтична камера
Кріотерапі́я — використання холоду в лікувально-профілактичних цілях, для відведення тепла від тканин, органів або від тіла людини. У фізіотерапії застосовують процедури місцевого та загального впливу. Механізм лікувальної дії ще недостатньо добре вивчений.
Розрізняють
помірно низькі (близько 0 °С),
низькі (до −15 … −20 °С) та
наднизькі (до −110 … −160 °С) температури лікувальних впливів.
У вітчизняній практиці для загального впливу наднизькими температурами використовують установки загальної аерокріотерапії, в яких загальне охолодження до −160… −170 °С здійснюється за допомогою азото-повітряної суміші. За даними багатьох дослідників найефективнішою є температура −130 °С. Тривалість процедури: 1—2,3 хвилини.
Механізм впливу
Охолодження тканин супроводжується зниженням інтенсивності метаболізму, споживання ними кисню та поживних речовин. Відмічається зниження швидкості транспортування речовин через мембрану клітини. Ці зміни розвиваються в поверхневих тканинах і мають зворотний характер. Явища, що розвиваються в глибоко розташованих тканинах тіла, не пов'язані з прямим впливом холодового подразника та мають вторинне рефлекторне та нейрогуморальне походження.
В умовах патології кріотерапія має антидепресивну, протитривожну, знеболюючу, протизапальну, протинабрякову, судинорозширюючу, нормалізуючу тонус венозних та лімфатичних (лімфодренаж) судин, міорелаксуючу, трофіко-регенераторну, десенсибилизуючу, імуностимулюючу дію.
Так, наприклад, стимуляція лімбічної системи головного мозку приводить до посилення вироблення ендорфінів, що мають знеболюючу, седативну, ейфорієзуючу дію.
Кріотерапевтична камера — це корпус у формі труби з відкритим верхом, який закриває тіло людини та підтримує голову у кімнатній температурі.[1] Це специфічний тип низькотемпературного лікування, що використовується для зменшення болі та запалення.[2] Кріосауна була винайдена у 1970-і роки японським ревматологом Тосімою Ямагуті.[3][4]
