Наприкінці ХІХ ст. до складу волості увійшли більшість поселень ліквідованої Козинської волості.
Станом на 1886 рік складалася з 20 поселень, 8 сільських громад. Населення — 5181 особа (2543 чоловічої статі та 2638 — жіночої), 427 дворових господарства[1].
Земля волості
Площа, десятин
У тому числі орної, десятин
Сільських громад
9634
7009
Приватної власності
6420
2224
Іншої власності
328
197
Загалом
16382
9430
Основні поселення волості:
Крупець — колишнє державне містечко при річці Біла Криниця за 48 верст від повітового міста, 420 осіб, 52 двори; волосне правління, православна церква, католицька каплиця, єврейський молитовний будинок, поштова станція, постоялий будинок, ярмарок, пиоварний завод. За 7 верст - залізнична станція Поліська Рудня.
Карпилівка — колишнє державне село, 323 особи, 40 дворів, православна церква, постоялий будинок.
Козинська Пляшева — колишнє власницьке село при струмку, 410 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
Михайлівка — колишнє державне село, 350 осіб, 51 двір, православна церква, постоялий будинок.
Сестрятин — колишнє власницьке село при річці Слонівка, 711 осіб, 72 двори, православна церква, каплиця, постоялий будинок, цегельний, пивоварний та винокурний заводи.
Ситне — колишнє державне село, 600 осіб, 74 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
Срібне — колишнє власницьке село при струмку Ситенька, 420 осіб, 63 двори, православна церква, постоялий будинок.
Янівка — колишнє власницьке село, 360 осіб, 40 дворів, млин американського влаштування.
Волость існувала до 1920 р. у складі Дубенського повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь анексована Польщею. У Польщі існувала під назвою ґміна КрупецьДубенського повітуВолинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року.