Кримінальне судочинство

Криміна́льне судочи́нство — врегульована кримінально-процесуальними нормами діяльність суду з відправлення правосуддя у кримінальних справах.

Кримінальне судочинство є основною і завершальною стадією кримінального процесу.

Правове регулювання кримінального судочинства

Порядок здійснення кримінального судочинства надзвичайно формалізований. Він регулюється Конституцією України (статті 29, 31, 55, 58, 59, 62, 63, Розділ VIII), Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів»[1], іншими правовими нормами.

Підсудність у кримінальному судочинстві

Підсудність — це розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, яки́й суд буде розглядати дану справу.

У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.

Територіальна підсудність

Кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, — суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді.

Кримінальні провадження щодо злочинів, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, здійснює Вищий антикорупційний суд.

Інстанційна підсудність

Кримінальне провадження у першій інстанції здійснюють місцеві загальні суди, а також Вищий антикорупційний суд

Кримінальне провадження в апеляційній інстанції здійснюють апеляційні загальні суди, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду.

Кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд (Касаційний кримінальний суд).

Кримінальне провадження за нововиявленими обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається.

Кримінальне провадження за виключними обставинами здійснюється судом, який ухвалив рішення, що переглядається, або Великою Палатою Верховного Суду.

Предметна підсудність

Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно конкретних корупційних злочинів, передбачених законом. Інші суди не можуть розглядати ці провадження.

Учасники кримінального судочинства

Учасники кримінального судочинства (= судового провадження у кримінальній справі) — це особи, що беруть у ньому участь і володіють передбаченими законом процесуальними правами та обов'язками. Ними є:

  • сторони кримінального провадження:
    • з боку обвинувачення:
      • слідчий,
      • керівник органу досудового розслідування,
      • прокурор, а також
      • потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК;
    • з боку захисту:
  • потерпілий, його представник та законний представник,
  • цивільний позивач, його представник та законний представник,
  • цивільний відповідач та його представник, а також
  • інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження[3].

Стадії кримінального судочинства

Нижче подано стадії судочинства у кримінальних справах згідно з новим Кримінальним процесуальним кодексом України та їх схематичний зміст.

1. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ПЕРШІЙ ІНСТАНЦІЇ

а) Підготовче провадження

б) Судовий розгляд

Процедура судового розгляду:

  • Відкриття судового засідання
  • Повідомлення про повне фіксування судового розгляду технічними засобами
  • Оголошення складу суду і роз'яснення права відводу
  • Повідомлення про права і обов'язки
  • Початок судового розгляду
  • Роз'яснення обвинуваченому суті обвинувачення
  • Визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження
  • Розгляд судом клопотань учасників судового провадження
  • Допит обвинуваченого
  • Допит свідка
  • Допит потерпілого
  • Пред'явлення для впізнання
  • Допит експерта в суді
  • Дослідження речових доказів
  • Дослідження документів
  • Дослідження звуко- і відеозаписів
  • Консультації та роз'яснення спеціаліста
  • Огляд на місці
  • Закінчення з'ясування обставин та перевірки їх доказами
  • Судові дебати
  • Останнє слово обвинуваченого
  • Вихід суду для ухвалення вироку

в) Винесення судового рішення[4].

2. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Подання апеляційної скарги. — Прийняття апеляційної скарги судом апеляційної інстанції. — Підготовка до апеляційного розгляду. — Заперечення на апеляційну скаргу. — Апеляційний розгляд. — Винесення судового рішення судом апеляційної інстанції.

3. СУДОВЕ ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Подання касаційної скарги. — Відкриття касаційного провадження. — Підготовка касаційного розгляду. — Заперечення на касаційну скаргу. — Касаційний розгляд. — Винесення судового рішення судом касаційної інстанції.

4. ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

Подання заяви про перегляд судового рішення. — Перевірка відповідності заяви вимогам КПК Касаційним кримінальним судом Верховного Суду. — Допуск справи до провадження. — Підготовка до перегляду судового рішення. — Розгляд справи. — Винесення судового рішення Касаційним кримінальним судом Верховного Суду.

5. ПРОВАДЖЕННЯ ЗА НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. — Відкриття кримінального провадження за нововиявленими обставинами. — Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. — Судове рішення за наслідками кримінального провадження за нововиявленими обставинами.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Закон України «Про судоустрій і статус суддів».
  2. ↑ Новий КПК під обвинуваченим розуміє також підсудного
  3. ↑ Стаття 3 КПК. Архів оригіналу за 28 жовтня 2012. Процитовано 11 листопада 2012.
  4. ↑ За особливими порядками в суді першої інстанції здійснюються: (1) спрощене провадження щодо кримінальних проступків (з часу їх уведення до законодавства) та (2) Провадження в суді присяжних.

Посилання

Джерела

  • Бобечко Н. Р. Підстави для зміни або скасування судових рішень в апеляційному та касаційному порядку у кримінальному провадженні: Монографія / Н. Р. Бобечко; за ред. академіка НАПрН України, проф. В. Т. Нора. – К.: Алерта, 2015. — 234 с.
  • Дроздов О. М. Наукові підходи щодо перспектив перегляду у екстраординарних судових провадженнях окремих судових рішень, ухвалених у заочному кримінальному провадженні / О. М. Дроздов // Форум права. –  2015. — № 1. — С. 92-103.
  • Дроздов О. М. Актуальні проблеми реалізації окремих засад кримінального процесу в провадженні за нововиявленими обставинами / О. М. Дроздов // Вісник Національної академії правових наук України: зб. наук. пр. — Харків, 2014. — № 2. — С. 156—169.
  • Карпов Н. С. Проведення скороченого судового розгляду у кримінальному процесі  / Н. С. Карпов // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія Юриспруденція. — 2014. — № 10-2. — Т. 2. — С. 104—106.
  • Кашка О. С. Повноваження суду апеляційної інстанції з перегляду судових рішень у кримінальному процесі України: монографія / О. С. Кашка ; за ред. О. Ю. Костюченко. — К.: Алерта, 2015. — 630 с.
  • Кримінальний процес: підручник / Ю. М. Грошевий, В. Я. Тацій, А. Р. Туманянц та ін.; За  ред. В. Я. Тація, Ю. М. Грошевого, О. В. Капліної, О. Г. Шило. — Х.: Право, 2013. — 824 с.
  • Менджул М. В. Судовий захист прав та законних інтересів громадян / М. В. Менджул. — Ужгород: Видавництво Олександри Гаркуші, 2013. — 212 с.
  • Настільна книга професійного судді (кримінальне провадження) / Н. О. Марчук, В. В. Касько, Р. О. Куйбіда, М. І. Хавронюк та ін./за ред. Н. О. Марчук. — К.: «Арт-Дизайн», 2015. — 248 с.
  • Опришко Л. Основи судової журналістики. Посібник / Л. Опришко, Л. Панкратова. — К.: 2016. — 152 с.
  • Острогляд О. В. Діяльність захисника  в апеляційному провадженні. Навчальний посібник / О. В. Острогляд. — Івано-Франківськ: Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, 2010. — 162 с.
  • Плевако Ф. Н. Избранные речи / Ф. Н. Плевако. — Тула: Автограф, 2000.
  • Рибалка О. В. Доказова діяльність суду за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / О. В. Рибалка // Бюлетень Міністерства юстиції України. — 2013. — № 6. — С. 131—136.
  • Спрощення кримінального судочинства України: історія, теорія, практика: монографія / Ганна Петрівна Власова, Нац. ун-т Держ. податкової служби України.– Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2014.– 422 с.– 300 пр.– ISBN 978-966-337-360-7
  • Тертишник В. М. Проблеми судово-правової реформи в Україні / В. М. Тертишник  // Право і суспільство. — 2013. — № 1. — С. 3-7.
  • Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 12-те доповн. і перероб. / В. М. Тертишник.  – К.: Алерта, 2016. — 810 с.
  • Тертишник В. М. Кримінальний процес України. Особлива частина: підручник. Академічне видання.  – Підручник. / В. М. Тертишник. — Київ: Алерта, 2014. — 420 с.
  • Тертишник В. Без суду і слідства: гострі кути реформування кримінально-процесуального законодавства  / В. Тертишник // Юридичний журнал. — 2004. — № 11. — С. 47-51. 
  • Тертишник В. М. Реалізація правових позицій та прецедентної практики Європейського суду з прав людини в розв'язанні проблем кримінально-процесуального права України / В. М. Тертишник // Правова позиція. –  2016. — № 1 (16). — С. 7-13.
  • Хоменко М. Г., Гаврилова Л. В., Солодкий С. А. Практика призначення судами кримінального покарання // Вісник Верховного Суду України. — 2002. — № 5 (33).
  • Чумак К. Укладення угоди про примирення: підстави, зміст, сторони / К. Чумак // Науковий часопис Національної академії прокуратури України. — 2016. — № 4(12). — С. 186—195.
  • Ясинок М. М. Судові дебати: право, психологія, риторика: наук.-практ. посібн.  / М. М. Ясинок. — К.: Алерта, 2016. — 158 с.