Кривохатки (роз'їзд)

Роз'їзд Кривохатки

Полтава — Ромодан
Південна залізниця
Полтавська дирекція
м. Полтава

Пост ЕЦ роз'їзду Кривохатки
Пост ЕЦ роз'їзду Кривохатки
Пост ЕЦ роз'їзду Кривохатки
49°36′8″ пн. ш. 34°35′22″ сх. д. / 49.60222° пн. ш. 34.58944° сх. д. / 49.60222; 34.58944
Рік відкриття 1901 (123 роки)
Тип роз'їзд
Колій 2
Платформ 1
Форма платформи вигнута
Вулиця пров. Барвистий, 1
Відстань до Києва, км 346
Відстань до Полтави-Південної, км 5
Відстань до Харкова, км 138
Відстань до Ромодана, км 126
Код станції 448545 ?
Код «Експрес-3» 2204199 ?
Мапа
Кривохатки. Карта розташування: Полтавська область
Кривохатки
Кривохатки

Кривоха́тки — залізничний роз'їзд 5-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на електрифікованій лінії Полтава — Ромодан. Розташований у Подільському районі міста Полтави[1].

Історія

У 1901—1907 роках був споруджений високий земляний насип на дільниці між станціями Полтава-Місто (нині — Полтава-Київська) та Полтава-Сортувальна (нині — Полтава-Південна) приватної Московсько-Києво-Воронезької (М.-К.-В.) залізниці[2]. Роз'їзд Кривохатки відкритий у 1901 році. У 1919 році, після ліквідації товариства М.-К.-В. залізниці, роз'їзд увійшов до складу Південних залізниць.

Назва роз'їзду походить від розташованого поряд однойменного району Полтави, який на початку XX століття був її передмістям.

У 1960 році цей район був перейменований в селище Вороніна, на честь Петра Федоровича Вороніна, місцевого більшовика, першого секретаря комітету бідноти, створеного в Кривохатках[3].

За радянських часів сучасний роз'їзд Кривохатки був станцією. Згодом статус станції був переведений др категорії роз'їзду. Імовірно, це відбулося на початку 2000-х років.

У 2003 році виконувались роботи з електрифікації дільниці Полтава-Київська — Вакулинці. На роз'їзді змонтована контактна мережа, побудований новий пост ЕЦ (будівлю спорудили фактично на болоті), реконструйована пасажирська платформа[4].

До 2012 року роз'їзд мав три колії (одна головна, дві приймально-відправні) та одну тупикову. У 2012 році, після демонтажу однієї з бічних колій, роз'їзд став двоколійним[5]. Обладнаний електричною централізацією стрілок та сигналів. Перегони до станції Полтава-Південна та  роз'їзду 328 км — одноколійні, електрифіковані, з двостороннім автоблокуванням. Пристрої контактної мережі та електропостачання обладнані телеуправлінням.

Пасажирське сполучення

На роз'їзді Кривохатки зупиняються приміські поїзди напрямку Гребінка — Ромодан — Полтава — Огульці[6]. Посадка пасажирів на поїзди здійснюється з низької пасажирської платформи.

Галерея

Примітки

  1. ↑ Схема залізниць України. — К., 2010
  2. ↑ Артур Ароян. Полтава. Місто, яке вражає // Полтавський вісник. — 2016. — № 39 (1419). — 22 вересня
  3. ↑ Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 c.
  4. ↑ Олег Столбецов. 17 кілометрів… ентузіазму // Магістраль. — 2003. — № 47. — 4 липня
  5. ↑ Роз'їзд Кривохатки на сайті railwayz.info. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 2 лютого 201.
  6. ↑ Розклад руху приміських поїздів по роз'їзду Кривохатки на сайті poizdato.net.

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Схема залізниць України. К., 2010
  • Романенко Ю. И., Харенко М. П. Взгляд сквозь годы / Южная железная дорога за 130 лет. — Х.: Прапор, 1999. — 288 с., ил.
  • Полтавщина: Енциклопедичний довідник. За ред. А. В. Кудрицького. — К.: УЕ, 1992. — 1024 c.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кривохатки (роз'їзд)