Крашаниця Анатолій Федорович
Анато́лій Фе́дорович Крашаниця (псевдонім А. Крижаний) (30 квітня 1904, слобода Люботин Валківського повіту, тепер Харківської області — 7 листопада 1984, Рівне) — український письменник та журналіст. ЖиттєписЗакінчив Валківське реальне училище, друкуватися почав у газеті «На засів». З 1921 року друкувався в газетах «Вісті», «Селянська правда», журналах «Шляхи мистецтва», «Зоря». 29 березня 1922 в Харкові засновано літературну організацію «Спілку селянських письменників „Плуг“», у складі бюро спілки — А. Панів, І. Сенченко, Гео Коляда, С. Пилипенко, І. Шевченко, Крашаниця. У 1922—1923 роках — секретар Валківського повітового комітету комсомолу. У 1923—1924 працював в Харківському губкомі, в 1925—1926 — на журналістській роботі, 1927 переїздить у Херсон, редактор газети «Наддніпрянська правда». Належав до спілки селянських письменників «Плуг», Всеукраїнської спілки пролетарських письменників «Молодняк». Один із засновників у Харкові першого літературного клубу, серед фундаторів «Асоціації юнацьких пролетарських письменників». 1927 року — співзасновник журналу «Молодняк» — разом з Іваном Шевченком та Савою Божком. У 1945 році (з липня) працював виконувачем обов'язків відповідального редактора ровенської обласної газети «Червоний прапор». З 1947 по 1951 рік — відповідальний редактор ровенської обласної газети «Червоний прапор». 1964 року на святкування 150-річчя від дня народження Шевченка літературна громадськість Рівненщини під керівництвом Крашаниці, колишнього учасника літоб'єднання «Плуг» та редактора газети «Червоний прапор», впорядкувала територію довкола пам'ятника. Добудували стелу, мінібасейн, з Новопетровського укріплення привезли й посадили паросток верби, з іншого боку пам'ятника посадили ще один символ України — калину. Залишив низку літературно-критичних статей про сучасників-письменників. Більше 60 років віддав журналістській справі. Останні роки свого життя проживав у м. Рівне по вул. Чорновола (колишн. 17 вересня; Тополева) у будинку, у якому свого часу також жив і працював Олег Ольжич, про що на фасаді будинку встановлено меморіальну дошку. НагородиОрден Трудового Червоного Прапора Довідкові видання:
Джерела
|