Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович

Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович
нім. Andreas Ferdinand Krauss
Народження	28 вересня (10 жовтня) 1859 Київ, Київська губернія, Російська імперія
Смерть	4 (17) жовтня 1911 (52 роки) Київ, Київська губернія, Російська імперія ° злоякісна пухлина
Релігія	лютеранство
Країна (підданство)	Російська імперія
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Архітектурний стиль	неоренесанс («київський ренесанс»), необароко, цегляний стиль

Андрі́й-Фердіна́нд Кіндра́тович Кра́усс (нім. Andreas Ferdinand Krauss; 28 вересня (10 жовтня) 1859, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 4 (17) жовтня 1911, Київ, Київська губернія, Російська імперія) — київський архітектор, технік.

Життєпис

Народився 28 вересня (10 жовтня) 1859(18591010) року[1] в Києві в родині київських міщан. Батько А.-Ф. Краусса, Кіндрат Іоганович (Іванович) Краусс[2][3] народився у місті Крейденц (герцогство Саксен-Кобург), за фахом був корзинником. Прибув до Києва у 1843 році, у віці 30 років. Отримав вид на проживання, а у 1848 році — російське підданство. Був зарахований до васильківських міщан, але залишився у Києві, де спочатку служив прикажчиком у винному підвалі, а пізніше відкрив невеликий готель. У 1848 році Кіндрат Краусс одружився з Христиною Ман (нім. Christine Mann), донькою вюртенберзького підданого, та оселився на Лютеранській вулиці, буд. № 20 (не зберігся). У подружжя народилося багато дітей — донька Анна-Катерина, сини Карл-Людвіг, Андрій-Фердинанд, Микола[4], Мартін (1880—1922) та Фрідріх (1863—1930). Мартін і Микола займалися банківською діяльністю, Фрідріх став австро-угорським консулом в Києві.

Про Андрія-Фердинанда Краусса відомо небагато, хоча він є автором проектів багатьох будинків, зведених у Києві наприкінці 1890-х — на початку 1900-х років.

У 1886—1890 роках молодий архітектор Андрій Краусс працював архітектором Київського університету, отримуючи близько 900 карбованців на рік. Перші його споруди в Києві датовані 1880-ми роками, найактивніший період проектної та будівельної діяльності припадає на кінець 1890-х — початок 1900-х рр.

Помер у Києві 4 (17) жовтня 1911 року від раку[5].

Будівлі, споруджені А.-Ф. Крауссом

• «Замок Річарда Левове Серце» (Андріївський узвіз, № 15, 1902—1904 рр., проект петербурзького архітектора Р. Марфельда);
• Житловий будинок (Андріївський узвіз, № 18, 1891 р., добудова будинку, зведеного П. Спарро);
• Прибутковий будинок М. Відмунта (вул. Антоновича, № 14 і 14-Б);
• Власний житловий будинок (вул. Антоновича, 32, 1887 р.);
• Готель «Пале-Рояль» і прибутковий будинок М. Аристархова (вул. Басейна, № 1/2, 1899—1900 рр.);
• Готель «Оріон» на розі вул. Басейної, Бессарабської пл. і вул. Великої Васильківської № 1—3;
• Прибутковий будинок Л. Уманської (вул. Басейна, № 15, 1900 р.);
• Будинок інженера-технолога Й. Добровольського (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, 1907 р.);
• Житловий будинок (вул. Бульварно-Кудрявська, 34, 1894 р., не зберігся;
• Садиба (вул. Велика Васильківська, № 10 і 10-Б, 1897 р.);
• Садиба (вул. Велика Васильківська, № 17 і 17-Б);
• Садиба (вул. Велика Васильківська, № 32-А і 32-Б);
• Садиба (вул. Велика Васильківська, № 38 і 38-Б);
• Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 41, 1901 р.);
• Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 44, 1898—1899 рр.);
• Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 56, 1900 р.);
• Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 60/5, 1900 р.);
• Житловий будинок (вул. Велика Васильківська, № 66-68, 1899—1900 рр.);
• Житловий будинок купця П. Оскерка (вул. Володимирська, № 41/27, 1867, добудова 1883—1884 рр.));
• Житловий будинок Б. Міллера (вулиця Гоголівська, 32-В, 1893—1894);
• Житловий будинок (вул. Олеся Гончара, 90/92, 1898—1899 рр.);
• Садиба Б. С. Міллера (вул. Жилянська, № 38, 1893—1894 рр.);
• Житловий будинок Є. Іваницького (вул. Золотоворітська, № 6, 1894 р.);
• Житловий будинок 3. Бейтгілеля (вул. Кирилівська, № 2/9, 1886 рр.);
• Особняк А. Савицького (вул. Круглоуніверситетська, № 10, 1892 р.);
• Прибутковий будинок В. Данилевича (вул. Кудрявська, № 10, 1897 р.);
• Особняк Є. Свєшнікової (вул. Лабораторна, № 7, 1900—1901 рр., не зберігся);
• Особняк А. Малишевської (вул. Леонтовича, № 4, 1886 р.);
• Добудова особняка М. Закса (вул. Липська, № 4, 1896 р.)
• Добудова житлового будинку (вул. Мала Житомирська, № 17, 1897 р.);
• Житловий будинок (вул. Казимира Малевича, № 80, 1900 р., не зберігся);
• Житловий будинок (вул. Михайлівська, № 6-Б);
• Житловий будинок (вул. Михайлівська, № 11, 1897 р.);
• Житловий будинок (вул. Михайлівська, №  16-А, 1888 р.)
• Садиба (вул. Михайлівська, № 22-А і 22-Б, 1899—1900 рр.)
• Житловий будинок (вул. Князів Острозьких, № 5, 1899 р.)
• Садиба (Музейний провулок, № 2-А, 2-Б, 2-В, 2-Г і 2-Д, 1895—1900 рр.)
• Житловий будинок № 9 (м. Київ, вул. Назарівська, колишня вул. Вєтрова; 1900 р.);
• Прибутковий будинок М. Михайлова (вул. Євгена Чикаленка, № 8, 1894—1895 рр.);
• Житловий будинок Цельтнера (вул. Прорізна, № 3, 1884 р.);
• Прибутковий будинок Паренса (вул. Рейтарська, № 8/5-А, 1891 р.);
• Прибутковий будинок Є. Кістеньової (вул. Рейтарська, № 25, 1899 р.);
• Садиба (вул. Рейтарська, № 19-А і 19-Б, 1897 р.);
• Житловий будинок А. Живоглядова (вул. Шота Руставелі, № 11, 1888 р., не зберігся);
• Прибутковий будинок Л. Бендерського (вул. Шота Руставелі, № 22 і 22-В, 1896—1897 рр.);
• Флігель та сарай у садибі К. Краусса (вул. Шота Руставелі, № 27, 1892 р., не зберігся);
• Прибутковий будинок Г. Хавкіна (вул. Шота Руставелі, № 29 і 29-Б, 1909—1910 рр.);
• Прибутковий будинок Розенталя (вул. Шота Руставелі, № 30 і 30-Б, 1902—1903 рр.);
• Житловий будинок (вул. Шота Руставелі, № 31, 1897 р.);
• Житловий будинок та флігель (вул. Шота Руставелі, № 32, 1898—1899 рр., флігель не зберігся);
• Надбудова і прибудова до існуючого житлового будинку П. Лімінського (вул. Шота Руставелі, № 35, 1897 р., не зберігся);
• Житловий будинок (вул. Шота Руставелі, №  36, 1903—1904 рр.);
• Садиба (вул. Шота Руставелі, № 38, 38-Б, 38-В, 1901—1902 рр.);
• Житловий 4-поверховий флігель (вул. Шота Руставелі, № 39, 1899 р., не зберігся);
• Прибудова до існуючого флігеля (вул. Шота Руставелі, № 51, 1898 р., не зберігся);
• Прибутковий будинок (вул. Шота Руставелі, № 55/6, 1898 р., не зберігся);
• Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 5, 1890-і рр.);
• Житловий будинок (вул. Саксаганського, №  10/40, 1899 р.);
• Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 28, 1898—1901 рр.);
• Садиба (вул. Саксаганського, № 38 і 38-Б);
• Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 81, 1898 р.);
• Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 91, 1899 р.);
• Житловий будинок (вул. Саксаганського, № 93-Б, 1892 р.);
• Прибутковий житловий будинок (вул. Саксаганського, № 147/5, 1900—1903 рр.);
• Садиба (вул. Саксаганського, № 15 і 15-Б, 1898—1899 рр.);
• Садиба (вул. Саксаганського, № 43 і 43-Б, 1898 р.);
• Прибутковий комплекс (вул. Саксаганського, № 44, 44-Б і 44-Е, 1898 р.);
• Садиба (вул. Саксаганського, № 74 і 74-Б, 1897—1898 рр.);
• Садиба (вул. Саксаганського, № 89 і 89-Б, 1899—1900 рр.);
• Прибутковий будинок Голуба (вул. Саксаганського, № 112-А і 112-Б, 1900 р.);
• Садиба (вул. Софійська, № 7);
• Прибутковий будинок Апштейна (вул. Спаська, № 8-А — 8-Б, 1900 р.);
• Житловий будинок (вул. Тарасівська, № 23—25, 1899—1900 рр.);
• Садиба (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, № 17 і 17-Б, 1894—1895 рр.);
• Житловий будинок (вул. Гетьмана Павла Скоропадського, № 23/1, 1894—1895; 1909 рр.);
• Особняк Г. Ф. Кащенко (вул. Івана Франка, № 4, 1897 р.);
• Садиба (вул. Івана Франка, № 12-А і 12-Б, 1898—1899 рр.);
• Житловий будинок (вул. Івана Франка, № 18, 1889—1890 рр.);
• Готель «Ермітаж» (вул. Богдана Хмельницького, № 26 і 26-А, 1902—1904 рр.);
• Житловий будинок (вул. Богдана Хмельницького, № 27, 1900 р.);
• Прибутковий будинок Шампаньєра (вул. Богдана Хмельницького, № 44, 44-Б і 44-В, 1897 р.);
• Прибутковий будинок Покраса (вул. Хорива, № 11-А, 1890-і рр.);
• Добудова і надбудова фасадного будинку, забудова садиби (вул. Хрещатик, № 44, 1890-ті рр.);
• Садиба (бул. Тараса Шевченка, № 3, 1897 р.);
• Житловий будинок (бул. Тараса Шевченка, № 35, 1887 р., не зберігся);
• Прибутковий будинок (провулок Тараса Шевченка, № 5);
• Садиба (провулок Тараса Шевченка, № 13/21-Б);
• Особняк В. Х. Руссіянова (вул. Отто Шмідта, № 33, 1900—1901 рр.);
• Прибутковий будинок М. Михайлова (вул. Ярославів Вал, № 16 і 16-Б, 1897—1898 рр.);
• Добудова житлового будинку (вул. Ярославів Вал, № 35, 1888 р.);
• Житловий будинок (вул. Ярославська, № 5/2-А, 1892 р.);
• Прибутковий будинок Брука (вул. Ярославська, № 21, 1897 р., за іншими даними автор І. Ніколаєв)

Ілюстрації

• 
  Власний житловий будинок на Антоновича, 32
• 
  Садиба на Великій Васильківській, 10
• 
  вул. Велика Васильківська, 32
• 
  вул. Велика Васильківська, 44
• 
  вул. Велика Васильківська, 60
• 
  вул. Олеся Гончара, 90
• 
  Музейний провулок, 2-Б
• 
  вул. Шота Руставелі, 30
• 
  вул. Шота Руставелі, 32
• 
  вул. Шота Руставелі, 38
• 
  вул. Саксаганського, 43
• 
  Садиба на Ярославому Валу, 16
• 
  бульвар Тараса Шевченка, 3
• 
  Будинок на вул. Басейній, 1/2
• 
  вул. Бульварно-Кудрявська, 16
• 
  вул. Золотоворітська, 6
• 
  вул. Кудрявська, 10
• 
  Садиба на вулиці Богдана Хмельницького, 44

Примітки

1. 55. (Krauss) Andreas Ferdinand. Запис про народження в метричній книзі Київської кірхи св. Катерини за 1859 рік / Метрична книга Київської євангелічно-лютеранської парафії про народження (1851—1869), шлюб (1848—1870), смерть (1848—1867). 18448–1870 рр. 431 арк. // ЦДІАК України. Ф. 224. Оп. 2. Спр. 216. Арк. 71зв-72. (нім.)
2. У метричному записі про народження Андрія Фердинанда — Іоган Конрад Краусс (нім. Iohann Konrad Krauss)
3. зустрічаються різні варіанти написання прізвища — Крауз, Краузе, Краузе
4. за деякими джерелами — Іоганн
5. 79. (Krauss Andreas Ferdinand) Краусс, Андрей Фердинандъ, архитекторъ. Запис про смерть в метричній книзі Київської кірхи св. Катерини за 1911 рік / Метрична книга Київської євангелічно-лютеранської парафії про смерть. 1904 — жовтень 1915 р. // ЦДІАК України. Ф. 224. Оп. 2. Спр. 228. Арк. 105зв-106. (нім.)(рос. дореф.)

Джерела

• Друг О. М., Малаков Д. В. Особняки Києва. — Київ : Кий, 2004. — 823 с. — ISBN 966-7161-60-9.
• Тимофієнко В. І. Краусс Андрій-Фердінанд Кіндратович // Зодчі України кінця XVIII—початку XX століть: Біографічний довідник / Головне управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації. — Київ : НДІТІАМ, 1977. — С. 62. — ISBN 966-7452-16-6.
• Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — 277 с. — ISBN 978-966-8999-05-5.

Портал «Київ»   Портал «Мистецтво»