Кратеропа жовтодзьоба

Кратеропа жовтодзьоба


Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Leiothrichidae
Рід: Argya
Вид: Кратеропа жовтодзьоба
Біноміальна назва
Argya affinis
(Jerdon, 1845)
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Turdoides affinis
Посилання
Вікісховище: Argya affinis
Віківиди: Argya affinis
МСОП: 22716409
NCBI: 2183816

Кратеро́па жовтодзьоба[2] (Argya affinis) — вид горобцеподібних птахів родини Leiothrichidae. Мешкає на півдні Індії та на Шрі-Ланці.

Жовтодзьоба кратеропа
Жовтодзьоба кратеропа
Жовтодзьоба кратеропа

Опис

Довжина птаха становить 23 см, вага 63 г. Верхня частина тіла сіро-коричнева, горло і груди сірі. поцятковані дрібними плямками, живіт світло-охристий. Голова сіра, очі блакитнувато-білі. Дзьоб жовтий. Представники номінативного підвидумають біле тім'я і потилицю, верхня частина тіла у них тьмяніша. Надхвістя у них світліше, на кінці хвоста широка світла смуга, горло і груди сильніще поцятковані смужками[3]. Представники підвиду A. a. taprobanus мають тьмяно-сірувате забарвлення. Популяції крайнього підвдня Індії дуже схожі на представників цього підвиду, тім'я і спина у них сіруватіші, ніж у інших представників номінативного підвиду[4].

Підвиди

Виділяють два підвиди:[5]

Поширення і екологія

Жовтодзьобі кратеропи мешкають в саванах, чагарникових заростях, в садах і на плантаціях, в передмістях і містах. Віддають перевагу посушливішим і відкритішим місцям, ніж попелясті кратеропи. Зустрічаються на висоті до 1000 м на материку і на висоті до 1700 м над рівнем моря на Шрі-Ланці.

Поведінка

Жовтодзьобі кратеропи зустрічаються в зграях від 7 до 10 і більше птахів[6][7][8]. Живляться переважно комахами, а також плодами, нектаром і дрібними хребетними[9]. Члени зграї шукають їжу на землі, тим часом як один вартовий сидить на високо розташованій гілці. Розмножуються протягом всього року, однак в Індії переважно з березня по листопад, а на Шрі-Ланці з дистопада по березень. Гнізда розміщується на деревах, в густій рослинності, на висоті до 4 м над землею[10]. В кладці від 2 до 5 бірюзово-синіх яєць. Інкубаційний період триває 14-16 днів. Жовтодзьобі кратеропи іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих і білогорлих зозуль[11][12][13][14]. Жовтодзьобим кратеропам притаманне колективний догляд за пташенятами[15][16][17][18].

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Argya affinis. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Т. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 447.
  4. ↑ Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 232—234.
  5. ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (October 2021). Laughingthrushes and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 01 грудня 2021.
  6. ↑ Zacharias, VJ; Mathew, DN (1998). Behaviour of the Whiteheaded Babbler Turdoides affinis Jerdon. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 95 (1): 8—14. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  7. ↑ Jose, Boby (2001). Ecological isolation of Babblers (Turdoides spp.). Mahatma Gandhi University. Ph.D. Thesis. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 8 грудня 2021.
  8. ↑ Johnsingh, AJT; Paramanandham, K; Murali, S (1982). Foraging behaviour and interactions of Whiteheaded Babbler Turdoides affinis with other species. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 79 (3): 503—514. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  9. ↑ Davidar, ERC (1994). Exotic diet of Whiteheaded Babblers Turdoides affinis (Jerdon). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 91 (2): 321.
  10. ↑ Gaston, A.J Matthew, D.N.; Zacharias, V.J. (1979). Regional variation in the breeding seasons of Babblers in India. Ibis. 121 (4): 512—516. doi:10.1111/j.1474-919X.1979.tb06695.x.
  11. ↑ Johnsingh, AJT; Paramanandham, K (1982). Group care of White-headed Babblers Turdoides affinis for a Pied Crested Cuckoo Clamator jacobinus chick. Ibis. 124 (2): 179—183. doi:10.1111/j.1474-919X.1982.tb03758.x.
  12. ↑ Raj, PJ Sanjeeva (1964). Communal breeding in the Whiteheaded Babbler [Turdoides affinis (Jerdon)] in Tambaram, Madras State. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 61 (1): 181—183. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  13. ↑ Perera, M. Sandun J. (2007). Brood Parasitism by Pied Cuckoos on the Yellow-billed Babbler (PDF). Siyoth. 2 (2): 42—43. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2021.
  14. ↑ Prasad G; Nameer PO & MV Reshmi (2001). Brood parasitism by Indian Hawk-cuckoo (Hierococcyx varius Vahl) (PDF). Zoos' Print Journal. 16 (8): 554—556. doi:10.11609/jott.zpj.16.8.554-6. Архів оригіналу (PDF) за 29 вересня 2011. Процитовано 8 грудня 2021.
  15. ↑ Zacharias, VJ; Mathew, DN (1977). Malabar Jungle Babbler Turdoides striatus malabaricus (Jerdon) and Whiteheaded Babbler Turdoides affinis affinis (Jerdon) jointly caring for the chicks of the latter. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 74 (3): 529—530. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  16. ↑ Jeyasingh, DEJ (1976). Faecal feeding in the Whiteheaded Babbler Turdoides affinis (Jerdon). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 73 (1): 218—219. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  17. ↑ Khacher, Lavkumar (1978). Faecal feeding in the Whiteheaded Babbler, Turdoides affinis (Jerdon) - a rejoinder. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 75 (2): 490—491. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.
  18. ↑ Zacharias, V.J; Anil Mathew, D.N. (1988). Ecology of Babblers (Turdoides spp.). J. Bombay Nat. Hist. Soc. 85 (1): 50—63. Архів оригіналу за 8 грудня 2021. Процитовано 8 грудня 2021.

Джерела


Птах Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.