Довжина птаха становить 25 см. Забарвлення коричнево-сіре, дзьоб жовтий. Верхня частина тіла тьмяніша, на горлі і грудях нечіткі плямки. Представники підвиду A. s. somervillei мають рудий хвіст, махові пера у них тьмяніші. Виду не притаманний статевий диморфізм[4]. Попелясті кратеропи живуть досить довго, деякі птахи можуть досягати віку 16,5 років[5].
Попелясті кратеропи мешкають в Індії, Пакистані, Непалі, Бутані і Бангладеш. Вони живуть в сухих і вологих рівнинних тропічних лісах, в чагарникових заростях, садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1525 м над рівнем моря.
Поведінка
Попелясті кратеропи живуть в зграях, до яких можуть приєднуватися птахи інших видів[8]. Члени зграї можуть колектвно захищати свою територію від ворогів[9]. Їм притаманна складна поведенка, зокрема ігрова[10][11]. Попелясті кратеропи живляться переважно комахами, а також зерном, нектаром і ягодами[12]. Розмножуються протягом всього року. В Північній Індії піки розмноження припадають на періоди з березня по квітень і з липня по вересень. Попелясті кратеропи досягають статевої зрілості на третьому році життя, молоді самиці покидають родинну групу у віці 2 років. Гнізда розміщуються на деревах, серед листя. В кладці 3-4 яйця, хоча їхня кількість може доягати семи. Попелястим кратеропам притаманний колективний догляд за пташенятами[13]. Вони іноді стають жертвами гніздового паразитизмустрокатих і білогорлих зозуль[14].
↑Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 224—230.
↑Flower SS (1938). Further notes on the duration of life in animals. IV. Birds. Proceedings of the Zoological Society of London, Series A. A108: 195—235. doi:10.1111/j.1469-7998.1938.tb07895.x.
↑Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Т. 2. Smithsonian Institution & Lynx Edicions. с. 445—446.
↑Gaston, AJ (1978). The Evolution of Group Territorial Behavior and Cooperative Breeding. The American Naturalist. 112 (988): 1091—1100. doi:10.1086/283348.
↑Gaston, A. J. (1977). Social behaviour within groups of jungle babblers Turdoides striatus. Animal Behaviour. 25 (828–848): 828—848. doi:10.1016/0003-3472(77)90036-7.
↑Narang, ML; Lamba, BS (1986). Food habits of jungle babbler Turdoides striatus (Dumont) and its role in the ecosystem. Indian Journal of Ecology. 13 (1): 38—45.
↑Gaston, AJ (1978). Demography of the Jungle Babbler, Turdoides striatus. Journal of Animal Ecology. 47 (3): 845—870. doi:10.2307/3675. JSTOR3675.
↑Gaston, A. J. (1976). Brood parasitism by the Pied Crested Cuckoo Clamator jacobinus. Journal of Animal Ecology. 45 (2): 331—48. doi:10.2307/3878. JSTOR3878.