Красноармійський район (Саратовська область)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красноармійський район.
Красноармійський район

рос. Красноармейский район

Герб
Муніципальне утворення:
муніципальний район
місто Красноармійськ
Країна Росія Росія
Область  Саратовська область
Номерний знак 64, 164
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 47 246 (2014)[1]
Площа
 - повна 3.3 тис. км²
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Дата заснування 7 вересня 1941
Голова районної
адміністрації 		Петаєв Олексій В'ячеславович
Вебсайт офіційний сайт адміністрації (рос.)

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Красноармійський район

Красноармійський район рос. Красноармейский район — муніципальне утворення в Саратовській області. Адміністративний центр району — місто Красноармійськ. Населення району — 47 246 чол.

Географія

Найпівденніший в Правобережжі район. Розташований у межах Приволзької височини, в степовій зоні на правому березі Волги. Берегові схили і прилеглі до них ділянки сильно розчленовані ярами і балками, покриті деревною рослинністю і створюють живописні пейзажі.

Історія

Утворений 7 вересня 1941 року як Бальцерський район в складі Саратовської області в результаті ліквідації АРСР німців Поволжя і перетворення з Бальцерського кантону.

У травні 1942 року місто Бальцер перейменований в Красноармійськ, а район — в Красноармійський.

В 1950-х роках до району були приєднані населені пункти колишнього Кам'янського кантону АРСР німців Поволжя.

19 травня 1960 року до складу району увійшла територія скасованого Золотовського району.

1 лютого 1963 року місто Красноармійськ віднесений до категорії міст обласного підпорядкування, а район був скасований.

4 квітня 1964 року Красноармійський район був відновлений.

С 1 січня 2005 року місто Красноармійськ і район об'єднані у муніципальне утворення Красноармійський муніципальний район

Економіка

На території району є нафта і газ, ведуться широкі роботи з глибинного буріння. Сільське господарство виробляє м'ясо, молоко, овочі, фрукти. Великі підприємства: автомобільний завод, механічний завод, ткацька, швейна та трикотажні фабрики, завод по виробництву цегли.

Пам'ятки

У районі є православні, католицькі і лютеранські храми в селах: Усть-Золіха, Кам'янка, Ахмат, Золоте, Мордово. Визначною пам'яткою району є численні будівлі в німецькому стилі зі своєрідною архітектурою.

В районі сіл Мордово і Соснівка поселення епохи неоліту і бронзи.

Село Золоте славиться своїми глинами, працює керамічний цех з виробництва глиняних виробів (жителі здавна займалися виготовленням гончарного посуду, іграшок).

З боку Волги відкривається вид на Скелю Степана Разіна у села Білогірське, з яким пов'язано багато легенд.

Примітки

  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)

Джерело