Енгельс (місто)

місто Енгельс
рос. Энгельс
Герб Енгельса Прапор Енгельса
Пам'ятник гербу Енгельського муніципального району
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Саратовська область
Муніципальний район Енгельський район
Код ЗКАТУ: 63450
Код ЗКТМО: 63650101001
Основні дані
Час заснування 1747
Статус міста 1914
Населення 206 848 (2009)
Площа 121,06 км²
Поштові індекси 413100
Телефонний код +7 8453
Географічні координати: 51°30′06″ пн. ш. 46°07′20″ сх. д. / 51.501666666667° пн. ш. 46.122222222222° сх. д. / 51.501666666667; 46.122222222222
Часовий пояс UTC+3, влітку UTC+4
Висота над рівнем моря 130 м
Вебсторінка engels-city.ru
Мапа
Енгельс (Росія)
Енгельс
Енгельс

Енгельс (Саратовська область)
Енгельс
Енгельс

Мапа


CMNS: Енгельс у Вікісховищі

Е́нгельс (до 1914 року Покровська слобода, з 1914 по 1931 рік Покровськ) (іноді Козакенштадт (нім. Kosakenstadt)) — місто в Росії, муніципальне утворення зі статусом міського поселення у складі Енгельського муніципального району Саратовської області, на території якого також розташовані органи місцевого самоврядування Енгельського муніципального району.

Населення 206,8 тис. осіб (2009).

Місто розташоване на лівому березі річки Волги, навпроти міста Саратова. У місті розташована залізнична станція Приволзької залізниці Покровськ-Приволзький (тупикова станція на відгалуженні від станції Анісовка)[1]

Історія

В 16171674 роках у межах сучасного міста Енгельс (в районі річки Саратовки) знаходилося лівобережне місто Саратов, згодом знову перенесене на правий берег річки Волги.

Покровська слобода була заснована в 1747 на лівому березі річки Волги, навпроти м. Саратова. Раніше на цій території були калмицькі кочовища і ставка хана Аюки знаходилася на території сучасного міста Енгельса. Саме тут відбулася зустріч імператора Петра I і калмицького хана Аюки. Закладка слободи в 1747 пов'язана з указом імператриці Катерини II, про початок видобутку солі на озері Ельтон і закладки для цих цілей ряду опорних баз на Волзі. 16 та 18 серпня 1747 під керівництвом підполковника Н. Ф. Чемодурова відбулася закладка першого соляного магазину. Для заселення степової Заволзької області російський уряд запросило в Заволжя українських чумаків-погоничів з Полтавської та Харківської земель гетьманства Малоросійського, які й стали жителями нового поселення. Сіль доставлялася на волах підводчиками-українцями (чумаками) знаменитим Ельтонським трактом (Ельтонський шлях). Ця дорога відігравала важливу роль у житті Покровської слободи, хоча ніколи не була «Великою соляною дорогою», про що помилково пишуть деякі автори. Кінець соляної ери припадає на 1828, а остаточне формальне закриття на 1850.

У 1851 Покровську слободу Новоузенського повіту передали зі складу Саратовської губернії до Самарської, що знову утворювалася.

Місто Покровськ — з 1914. У 1919 Покровський повіт передано з Самарської губернії до складу Саратовської губернії. Перейменований в 1931 у місто Енгельс на честь філософа та одного із засновників марксизму Фрідріха Енгельса. У 1922—1941 роках — столиця АРСР Німців Поволжя.

У 1965 було побудовано автодорожній міст, який з'єднав Енгельс з Саратовом[2].

Промисловість

Промислові підприємства міста Енгельс відомі як в Росії, так і далеко за її межами:

Є також підприємства харчової промисловості: хлібокомбінат, молокозавод.

Військові об'єкти

У місті розташована авіабаза Енгельс ВПС Росії, на якій дислокується 22-а гвардійська Донбаська важка бомбардувальна дивізія Далекої авіації ВПС РФ. Це одна з двох (поряд з авіабазою Українка, що в Амурській області) діючих баз російської стратегічної авіації, на якій розташовані бомбардувальники з ядерною зброєю. Також база використовувалася для знищення під контролем США стратегічних бомбардувальників Росії в середині 1990-х років.

Відомі особистості

В поселенні народився:

Примітки

  1. Города России: энциклопедия / Гл. ред. Г. М. Лаппо. — М.: «Большая Российская энциклопедия»; Терра — Книжный клуб, 1998. — 559 с.: ил., карты ISBN 5-300-01747-7
  2. Большая Советская Энциклопедия. Гл. ред. А. М. Прохоров, 3-е изд. Т. 30. Экслибрис — Яя. 1978. 632 стр., илл.; 30 л. илл.; 9 л. карт.
  3. OAO «Роберт Бош Саратов». Архів оригіналу за 19 грудня 2009. Процитовано 17 грудня 2009.

Посилання