Красний Кут (селище)

селище Красний Кут
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Ровеньківський район
Тер. громада Хрустальненська міська громада
Код КАТОТТГ UA44080050090076075
Основні дані
Засновано 1775
Статус із 2024 року
Площа 14,81 км²
Населення 2563 (01.01.2011)[1]
Поштовий індекс 94654
Телефонний код +380 6431
Географічні координати 48°12′43″ пн. ш. 38°46′36″ сх. д. / 48.21194° пн. ш. 38.77667° сх. д. / 48.21194; 38.77667
Висота над рівнем моря 149 м
Водойма р. Мечетна, Міусик


Відстань
Найближча залізнична станція: Петровеньки
Селищна влада
Адреса 94653, смт Красний Кут, вул. 2-а Радянська, 20
Карта
Красний Кут. Карта розташування: Україна
Красний Кут
Красний Кут
Красний Кут. Карта розташування: Луганська область
Красний Кут
Красний Кут
Мапа

Красний Кут — селище в Україні, в Хрустальненській міській громаді Ровеньківського району Луганської області.

Географія

Географічні координати: 48°12' пн. ш. 38°46' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа селища — 14,81 км².

Селище розташоване за 35 км від Антрацита. Найближча залізнична станція — Штерівка, за 25 км. Через селище протікають річки Мечетна та Міусик.

Історія

У 16001700 роках через цю територію пролягав секретний козацький шлях із Запорозької Січі на Дон і Кагальник[2].

У XVIII столітті у балці Мечетній на Міусику існував зимівник Кальміуської паланки Війська Запорозького Низового. Також є згадки про розташований поблизу зимівник, що згадується як «Глибокий Яр на річці Міущику».

За оповіданням у зимівнику сидів відставний військовий старшина, Петро Довгаль, відлюдник, козак-грамотій. До нього на уклін і для духовних бесід з урочища Чернухіна цілими ватагами приходили козаки-запорожці[2].

За даними на 1859 рік у власницьному селі Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 1414 осіб (662 чоловіків та 752 жінки), налічувалось 250 дворових господарств, існували православна церква та завод, проходило 2 щорічних ярмарки[3].

Станом на 1886 рік в селі, центрі Краснокутської волості, мешкало 1640 осіб, налічувалось 323 двори, існували православна церква, лавка, відбувалось 2 щорічних ярмарки[4].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2744 88.29%
російська 359 11.55%
білоруська 1 0.03%
інші/не вказали 4 0.13%
Усього 3108 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3108 осіб, з них 88,29 % зазначили рідною українську мову, 11,55 % — російську, а 0,16 % — іншу[6].

Особистості

Примітки

  1. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. а б (рос.) «Весь Луганскъ въ карманҍ». Адрес-календарь и справочная книга города и окрестностей на 1912 год. 1-й год издания. [Архівовано 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] — Киев: Типография Киевской 2-й артели, 1912. — 200 с.
  3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2306) (рос. дореф.)
  4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 1 травня 2014.

Посилання