Кох Богдан Анатолійович
Богдан Анатолійович Кох (нар. 26 квітня 1925, с. Остроленка Підляського воєводства, Польща — пом. 1 грудня 1996, Львів) — український актор, заслужений артист УРСР (1991).[1] Життєпис1929 — навчався в українській гімназії у Луцьку. Під час німецької окупації працював у Волинському музично-драматичному театрі, був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За втечу був ув'язнений у Янівському концтаборі, з якого також втік. Певний час працював в театрі Володимира Блавацького, потім — в Українському театрі Перемишля[2] Згодом довелося виїхати до Львова через політичні обставини.[3], де головним режисером був його хрещений батько Микола Орел-Степняк. Внаслідок операції «Вісла» разом з театром переїхав з Перемишля до Львова, де працював у Львівському Театрі юного глядача. У 1946—1953 роках перебував у сибірських таборах. З 1954 року працював у Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької. 1961 — закінчив Київську консерваторію. Автор спогадів «Сенс життя» (Львів, 2003). Похований на 13 полі Личаківського цвинтаря. Родина
Ролі в театрі
Ролі в кіно
Примітки
Джерела
|