Костянтин Єльський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Єльський.
Костянтин Єльський
Konstanty Jelski
Народився17 лютого (1 березня) 1837(1837-03-01)
Малі Ляди
Помер26 листопада (8 грудня) 1896(1896-12-08) (59 років)
Краків, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Країна Російська імперія
 Королівство Галичини та Володимирії
Національністьполяк
Діяльністьзоолог, орнітолог, ботанік, ентомолог, куратор, збирач зразків для зоологічних колекцій
Alma materКиївський університет
Галузьзоологія, ботаніка, геологія
ЗакладМузей та Інститут зоології Польської академії наукd
Науковий керівникКесслер Карл Федорович
РідЄльськіd
БатькоMichał Jelskid
МатиKlotylda Moniuszkod
CMNS: Костянтин Єльський у Вікісховищі

Костянтин Роман Єльський (пол. Konstanty Roman Jelski) (1837—1896) — польський зоолог і мандрівник, відомий збором великих колекцій тварин, рослин і мінералів у Південній Америці, переданих до музеїв Європи.

Навчався в Київському університеті, автор першого дослідження молюсків Києва та околиць.

Життєпис

Народився у Мінській губернії в маєтку польської збіднілої шляхти. Навчався у гімназії в Мінську, де познайомився та потоваришував з іншим у майбутньому відомим польським зоологом, Бенидиктом Дибовським. У 1854—1860 роках навчався в Київському університеті, проводив зоологічні дослідження під керівництвом професора Карла Кесслера. Досліджував спочатку птахів, потім проводив дослідження молюсків Києва та околиць. Викладав у гімназії в 1860-1862 роках. З 1862 року працював у Зоологічному кабінеті Київського університету, впорядковував зоологічні колекції. У 1862 році захистив дисертацію на тему «Анатомическое исследование Lithoglyphus naticoides[en] Fér.». Також у 1862 році опублікував статтю «О малакологической фауне окрестностей Киева», а наступного року її переклад французькою у Парижі. В цій праці для Києва було наведено 77 видів наземних і прісноводних молюсків (за тогочасною систематикою).

У 1863 році втік з Російської імперії, незаконно перетнувши кордон в Бессарабії під час відрядження. Імовірною причиною втечі був страх репресій після Січневого польського повстання 1863 року, в якому він не брав безпосередньої участі, але мав зв'язки з деякими учасниками та організатороми (зокрема з Бенедиктом Дибовським та Ізидором Коперницьким). Поїхав спочатку до Константинополя, потім до Парижу, звідти у Французьку Гвіану, в 1865 році. До 1878 року жив у Південній Америці, мандруючи і займаючись збором наукових природничих колекцій, які продавав у музеї Європи. За зібраними матеріалами іншими дослідниками була описана значна кількість нових для науки видів, деякі з яких були названі на честь дослідника, наприклад, птахи блакитнар золотошиїй (Iridosornis jelskii) і пітайо еквадорський (Silvicultrix jelskii).

Серед видів, вперше відкритих дослідником, була зокрема пакарана, у 1873 році, за зібраним екземпляром новий вид описав Вільгельм Петерс, а видову назву тварини (Dinomys branickii) було присвоєно на честь Костянтина Браницького, що фінансував експедиції Єльського[1].

У 1878 році повернувся до Європи і оселився в Польщі (тоді Австро-Угорщина), спочатку у Варшаві, згодом у Кракові. Працював зберігачем колекцій в місцевих природознавчих музеях, викладав на жіночих курсах. Оскільки не мав документів про вищу освіту, а керівництво Київського університету відмовилося надати йому довідку на запит, не міг зайняти високих наукових і викладацьких посад. У 1884 році писав ректору Київського університету з пропозицією передати в університет свою геологічну колекцію з Південної Америки в обмін на пересилку документів про освіту, але було прийнято рішення не передавати документи через можливі (не встановлені) зв'язки Єльського з польським повстанням.

Малакологічна колекція Єльського з Києва зберігається в Музеї та інституті зоології Польської академії наук у Варшаві[pl].

Деякі праці

Примітки

  1. ↑ Meritt D. A. 1984. The Pacarana, Dinomys branickii. In: Ryder, O.A., Byrd, M.L. (eds) One Medicine. Springer, Berlin, Heidelberg.

Посилання та джерела