Костел Святого Йосипа (Київ)

Костел Святого Йосипа
Костел Святого Йосипа, головний фасад, проект (малюнок О. Горбик за оригінальним малюнком К. Іваницького)
50°28′12″ пн. ш. 30°30′11″ сх. д. / 50.469977° пн. ш. 30.503088° сх. д. / 50.469977; 30.503088
Тип спорудикостел
Розташування Російська імперіяКиїв
Засновникримо-католицька громада Києва
Початок будівництва1913
Зруйнованодо 1925
Відбудованоне відбудовувався
Стильпсевдороманський
НалежністьРКЦ
Адресавул. Юрківська, 3
Костел Святого Йосипа (Київ). Карта розташування: Київ
Костел Святого Йосипа (Київ)
Костел Святого Йосипа (Київ) (Київ)
Мапа
CMNS: Костел Святого Йосипа у Вікісховищі

Костел Святого Йосифа — недобудований римо-католицький храм у Києві, будівництво якого було розпочато 1913 року[1]. У 1920-і роки відомості про споруду уриваються. Розташовувався на Подолі, на вулиці Юрківській, 3[2], або на розі Юрківської та Кирилівської вулиць[3].

Історія

На початку XX століття київський Поділ був одним із осередків польської громади Києва, яка, втім, не мала у цій місцевості свого храму[4]. Після 1905 року польська філантропка і ревнителька католицької віри Кароліна Юзефівна Ярошинська заснувала на вулиці Юрківській, 3, дитячий будинок для католицьких дітей із внутрішньою каплицею Святого Йосипа[5]. Каплиця містилася у невеликій кімнаті розміром 4×5 м, але межувала з їдальнею і за допомогою розсувної стіни могла за потреби бути розширена за рахунок площі їдальні[6][7]. Каплиця призначалася для мешканців дитячого будинку, але у святкові та урочисті дні її могли відвідувати і місцеві католики, недільні служби відвідувало в середньому 100—125 осіб, в особливо урочисті дні — до 200[6][8].

Очевидно, що невеликої приватної каплиці не вистачало для задоволення потреб громади, тому опікунка дитячого будинку, Кароліна Ярошинська, первісно планувала розширити каплицю за проєктом одеського архітектора Г. Домбровського[1], але зрештою вирішила збудувати окрему споруду поряд. У 1910 році архітектор Кароль Іваницький розробив і подав на затвердження проєкт костелу[4], але будівництво погодили лише 1913 року[1]. Того ж року заклали фундамент, який через м'який ґрунт у цій місцевості довелося зміцнити кількома сотнями бетонних паль[5]. У 1914 році звели цокольний поверх із гніванського граніту[5] та розпочали будівництво вежі-дзвіниці, але через початок Першої світової війни роботи призупинилися.

Костел Святого Йосипа мав бути двонавовою спорудою близько 30 м завдовжки і 18 м завширшки, декорованою в неороманському стилі, увінчаною 40-метровою вежею-дзвіницею[1][5]. Ширина головної нави за проєктом складала 11 м, друга нава була вужчою, 5,5 м завширшки[1][5]. Костел був розрахований на 900 вірян, за проєктом також передбачався нижній храм (крипта) на 400 осіб, який мав використовуватися лише для заупокійних служб[1][3]. Головний вівтар церкви присвячувався святому Йосипу, бічний вівтар — Діві Марії[7]. Будівництво костелу йшло повністю за рахунок Кароліни Ярошинської[1][7][3]. Після зведення костел мав стати парафіяльним для подільських католиків, у 1920 році навіть зареєстрували римо-католицьку громаду Подолу, проте світова війна та подальше захоплення влади більшовиками завадили завершити будівництво костелу[1][7][3]. Станом на 1925 рік серед переліку костелів костел Святого Йосипа відсутній. Доля залишків споруди невідома, будинок № 3 по вулиці Юрковицькій знесли у 1999 році[3].

Галерея

Примітки

Джерела

  • Браславець О. Київ католицький. Київ православний: путівник. — К. : Кайрос, 2001. — ISBN 966-7562-05-0.
  • Горбик О. О. Римо-католицький костьоли Києва та Київщини. — К. : Техніка, 2004. — 128 с. — (Національні святині України) — 2100 прим. — ISBN 966-575-047-Х.
  • Karol Iwanicki. Kościoły i kaplice w Kijowie. — Warszawa : Drukarnia Samorz. Instytutu Wydawniczego w Warszawie, 1931. — 88 с.
  • Кальницький М. Б. Польські адреси Києва: Карта-путівник = Polskie adresy Kijowa. — К. : Дух і літера, 2010.
  • Храми Києва : історична енциклопедія [Електронний ресурс]. — Електрон. текстові, граф., зв. дан. і прогр. (586 Мб). — 3МЕДІА, 2001. — 1 електрон. опт. диск (CD-ROM).