Косинські гербу Равич

Герб Равич.
Надгробок Катерини з Косинських Оссолінської, Варшава

[1]

Коси́нські гербу Равич (пол. Kosińscy, Kossińscy, Koseińscy) — шляхетський рід Корони Польської. Походили з села Косянки Белзького повіту Підляського воєводства.

Особи

І

  • Ленарт (? — ?) — королівський дворянин; 1511 року отримав від Сигізмунда під Дорогичином млин[2]. Дідич на Лісові (1539—1541).
  • Михайло (? — ?) — отримав від короля московські землі[2].
  • Олексій (? — ?)

ІІ

  • Адам (? — бл. 1574[3]) — найстарший син Ленарта, дідич на Лісові й Телак; 1547 року здобув маєток Довойний; каштелян підляський (1569)
  • :Анна Ірикович.
  • Фелікс (?—?) — син Ленарта.
  • Лев Косинський (?—?) — син Ленарта.
  • :Варвара Лящ, донька Миколая Ляща.
  • Станіслав Косинський (?—?) — син Ленарта.
  • Миколай Косинський (? — ?) — син Ленарта.
  • Павло Косинський (? — ?) — син Ленарта.
  • Серафин (? — ?) — син Олексія; отримав від дядька Михайла московські землі, які король підтвердив 1533 року[2].

ІІІ

  • Катерина (? — ?) — донька Адама, дружина Водинського, мазовецького воєводи Станіслава Криського, сандомирського воєводи Яна Збігнева Оссолінського (1555—1623)[4]
  • Адам Косинський (? — ?) — син Адама; дідич на Лісові, господар Сарнак, Макарків, Сморклевичів; земський писар дорогочинський (1556–1571); дорогочинський посол (1569); королівський маршалок 1570 року.
  • Каспар (? — ?) — син Лева; дідич на Бриках, поборець Дорогочинський (1598)
  • Криштоф (1545 — травень 1593)) — син Лева; козацький ватажок, організатор повстання Косинського. Згідно з актами Любельського трибуналу 1591 року — майор низових козаків.

Примітки

  1. ↑ Kościół dominikanów (św. Jacka) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. ↑ а б в Boniecki A. Kosińscy // Herbarz polski… — T. 11. — S. 272.
  3. ↑ Kaniewska I. Kosiński Adam (zm. ok. 1574) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1969. — T. XIV/2, zeszyt 61. — S. 207.
  4. ↑ Boniecki A. Kosińscy // Herbarz polski… — T. 11. — S. 273.

Джерела та література