Копилов Герцен Ісаєвич

Копилов Герцен Ісаєвич
Народився1925(1925)
Кам'янське (нині Дніпропетровська область), УРСР
Помер25 серпня 1976(1976-08-25)
Дубна, РРФСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьфізик
Alma materМосковський державний університет імені М. В. Ломоносова
Галузьфізика, область прикладної релятівістской кінематики
ЗакладОІЯД Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук (1967)
Відомий завдяки:монографії «Основи кінематики резонансів»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Копилов.

Копило́в Герцен Ісаєвич (1925(1925)—25 серпня 1976) — радянський фізик, фахівець в області прикладної релятивістської кінематики, популяризатор науки, дисидент.

Біографія

Герцен Ісаєвич Копилов народився в 1925 році в місті Кам'янське, Дніпропетровської області в сім'ї робітника-палітурника. З 16 років почав працювати на оборонному заводі в П'ятигорську. Одночасно він закінчив з медаллю школу робочої молоді і в 1944 році вступив на фізфак МДУ.

У 1949 році закінчив університет з червоним дипломом, після чого повернувся до родного міста і викладав математику в школі та в Дніпродзержинському індустріальному технікумі.

З 1954 року Г. І. Копилов — співробітник ІНІСНа.

З 1955 року працював в Лабораторії високих енергій в Об'єднаному інституті ядерних досліджень (Дубна), займався дослідженнями з прикладної релятивістської кінематики, розробкою теорії та методології моделювання багаточастинкових реакцій у фізиці високих енергій і інтерферометра тотожних часток. (див.Bose-Einstein correlations[en]).

З 1967 року — доктор фізико-математичних наук. Герцен Копилов був найбільшим фахівцем в галузі прикладної релятивістської кінематики, його монографія «Основи кінематики резонансів» стала настільною книгою для фізиків-експериментаторів, які працюють в галузі фізики елементарних частинок.[1]

Крім наукових, писав також науково-популярні роботи, брав участь в перекладі Фейнманівських лекцій з фізики.

Літературною творчістю займався з 1949 року, писав нонконформістські сатиричні вірші[2]: «фольклорний» роман у віршах «Євгеній Строминкін»(1949—1956)[3], «Чотиривимірна поема» (1964—1972) і ін.

Наукові праці

  • Копылов Г. И., «Основы кинематики резонансов», М.: Наука, 1970 г. , 488 стр. с илл.
  • Kopylov G.I. Elementary Kinematics of Elementary Particles, Moscow: Mir Publishers, 1983. — 270 p. ISBN 978-0828527125.
  • G.I. Kopylov, M.I. Podgoretskii, Mutual coherence functions of elementary particles and multiple production, Yad.Fiz. 19 (1974) 434—446.
  • G.I. Kopylov, Like particle correlations as a tool to study the multiple production mechanism, Phys.Lett. B50 (1974) 472—474, DOI: 10.1016/0370-2693(74)90263-9.
  • G.I. Kopylov, M.I. Podgoretsky, Multiple production and interference of particles emitted by moving sources, Yad.Fiz. 18 (1973) 656—666.
  • G.I. Kopylov, M.I. Podgoretsky, Correlations of identical particles emitted by highly excited nuclei, Yad.Fiz. 15 (1972) 392—399.

Науково-популярні роботи

Примітки

  1. ↑ Работы М. И. Подгорецкого, Г. И. Копылова [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.]// Владимир Иосифович Векслер / Ред.-сост. М. Г. Шафра. — Дубна: ОИЯИ, 2003. — 407 с., ISBN 5-9530-0034-0
  2. ↑ Светлана Ковалева. «Студенческий бунт» 1953 года на физфаке МГУ [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] // Еврейская старина, № 2(26) (февраль 2005).
  3. ↑ ЕВГЕНИЙ СТРОМЫНКИН (роман в стихах). Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 листопада 2016.